mozok.click » Українська література » Григорій Сковорода - "Всякому місту – звичай і права", "De libertate", "Бджола та Шершень" читати онлайн текст твору, аналіз, критика
Інформація про новину
  • Переглядів: 8589
  • Автор: admin
  • Дата: 26-08-2017, 16:09
26-08-2017, 16:09

Григорій Сковорода - "Всякому місту – звичай і права", "De libertate", "Бджола та Шершень" читати онлайн текст твору, аналіз, критика

Категорія: Українська література

Григорій Сковорода

(1722—1794)

Григорій Савич Сковорода народився 22 листопада (3 грудня) 1722 року в селі Чорнухи на Полтавщині.

Походив з козацької сім'ї. Після сільської школи обдарований юнак вступив до Київської академії. Там опанував грецьку, латинську, польську, староєврейську, німецьку мови,засвоїв твори античних і християнських філософів.

 

В академії Сковорода співав у студентському хорі. Григорія забрали до придворної капели в Санкт-Петербурзі, однак через кілька років він повернувся в Україну. Невдовзі випала нагода поїхати за кордон.

Сковорода побував в Угорщині, Австрії, Німеччині, Італії. Закордонна мандрівка дозволила йому вдосконалити свою освіту, збагатила досвідом та новими враженнями.

Удома Сковорода обрав близьку до своєї натури педагогічну працю. Він викладав поетичне мистецтво в Переяславському колегіумі, навіть написав підручник, у якому висловив прогресивні думки. Та це не сподобалося консервативному переяславському єпископу.

Через конфлікт із керівництвом Сковорода мусив полишити викладання й повернувся до Київської академії, де вдосконалював освіту у вищому богословському класі. Невдовзі його запросили на Полтавщину вчителем до сина багатого поміщика. Розмірене сільське життя дозволяло більше віддаватися філософським роздумам.

У 1759 році Сковорода повернувся до викладання, працював у Харківському колегіумі з перервами впродовж дев'яти років. Та через незгоду з керівництвом філософ залишив посаду викладача. Наступні двадцять п'ять років він провів у мандрах. Цей час Сковорода присвятив улюбленому філософствуванню, писав художні твори, просто спілкувався з людьми.

Помер Сковорода 29 жовтня (9 листопада) 1794 року в селі Іванівка (тепер — Сковородинівка) на Харківщині. Перед смертю він заповів викарбувати на своїй могилі напис: «Світ ловив мене, та не спіймав».


Опрацьовуємо прочитане

1. Розкажіть про походження та освіту Г. Сковороди.

2. Що дала Г. Сковороді закордонна подорож?

3. Якою була викладацька праця письменника? Чому він залишив викладання?

4. Чим займався Г. Сковорода в останній період свого життя?

5. На могилі Г. Сковороди викарбувані його слова: «Світ ловив мене, та не спіймав». Як ви розумієте цей вислів?

6. Чи близький вам життєвий вибір філософа? Як ви гадаєте, чи можна його наслідувати в сучасному світі? Поясніть свою думку.



РОЗДУМИ ПРО ЩАСТЯ

Життя Сковороди відповідало напряму його філософствування. Недарма говорили, що «він учив так, як жив, а жив так, як учив». Перевага внутрішнього над зовнішнім, вічного над минущим, самовдосконалення й зневага до життєвих спокус — усе це визначає шлях мудреця.

Основний зміст творів Г. Сковороди — пошук сенсу життя і шляхів до щастя. Кожному, вважає він, слід народитися вдруге, але вже духовно. Людина в цьому світі подібна до мандрівника, сліпця, який прагне прозріння — пізнання себе справжнього. Для цього слід знайти гармонію зі своїм духом, бо неузгодженість

із «духовною натурою» унеможливлює щастя. Не випадково філософ повторює знову й знову: «пізнай себе», «слухай самого себе», «поглянь у себе самого». Самопізнання є першим кроком до щастя.

Пізнавати своє серце, тримати його в чистоті, бути з ним у злагоді — важливе завдання людини. Звідси випливає ідея спорідненої праці: пізнавши власну натуру, людина обирає свою дорогу до щастя. Тільки усвідомивши покликання, живучи відповідно до нього, можна почуватися щасливим. Будь-яка інша, не властива натурі людини праця буде сприйматися як обтяжлива ноша.

Із цим пов'язана ще одна важлива думка: потрібне є легким, а непотрібне — важким. До чого маєш схильність, те просуватиметься легко, а невластиве тобі діло даватиметься важко, із нехіттю та внутрішнім спротивом. Усе залежить від людини: вона вільна через самопізнання й визначення «спорідненості» прокладати власний шлях до внутрішнього миру й гармонії.

Отже, щоб стати щасливим, слід пізнати свої природні нахили, а потім обрати «сродний труд», тобто працю за покликанням. «Багато хто, — застерігав філософ, — потоптавши природу, вибирає для себе ремесло наймодніше і найпри-бутніше, але сим вони лише ошукують себе».

Опрацьовуємо прочитане

1. Яку роль у поглядах Сковороди відіграє самопізнання?

2. Яким він бачив шлях до щастя?

3. Як ви зрозуміли поняття «споріднена праця»? Чи замислювалися ви над тим, якою могла би бути ваша «споріднена праця»?

Порівнюємо твори різних видів мистецтва.

4. Розгляньте ілюстрацію на с. 64: у рукописі Г. Сковороди намальований фонтан «Нерівна всім рівність». Як ви розумієте значення малюнка? До речі, цей малюнок зображено на банкноті в 500 гривень поряд із портретом філософа.


ПОЕЗІЯ СКОВОРОДИ

Сковороді належить збірка з тридцяти поезій під загальною назвою «Сад божественних пісень». Ці духовно-філософські ліричні та ліро-епічні твори навіяні релігійними переживаннями (повна назва збірки — «Сад божественних пісень, що проросли із зерен Святого Письма»). В основу кожної «пісні» автор поклав якусь важливу думку («зерно») з Біблії, надавши їй певного тлумачення.

У варіаціях на біблійні теми автор роздумує про щастя, добро, чесність, сумління, висловлює захоплення красою природи, іноді звертається й до соціальних проблем.

ТЕ, ЩО НЕ БОЇТЬСЯ СМЕРТІ

(«ВСЯКОМУ МІСТУ — ЗВИЧАЙ І ПРАВА»)

Десята пісня «Саду божественних пісень» набула особливої популярності, навіть потрапила до кобзарського репертуару. Сатирично забарвлена картина суспільного життя представлена у творі різними персонажами, кожен з яких не є вільним, оскільки перебуває в полоні якоїсь гріховної пристрасті. Тут і чиновник-кар'єрист, і нечистий на руку купець, і хитромудрий юрист, інші люди, що занедбали свою натуру задля дрібних і минущих принад. Авторська позиція досить виразна: марноті щоденних спокус поет протиставляє перевірені часом духовні цінності.

Твір має строфічну будову. У чотирьох рядках кожної строфи змальовані суспільні вади й людські пристрасті, а в останніх двох висловлена авторська стурбованість, викликана прагненням зберегти себе й не піддатися спокусам гріховного світу. Така композиція дозволяє розмежувати два погляди на сенс життя й людське призначення. В останній строфі підсумовується ця своєрідна полеміка між розбіжними поглядами й постає символічний образ смерті як найвищого мірила людського світу. Лише чисте сумління здатне чинити опір згубній смерті. Протиставивши праведність тим, хто марнує своє життя, автор утвердив ідеал доброчесної людини, котра зберігає вірність вічним цінностям.

Всякому місту — звичай і права

Всякому місту — звичай і права,

Всяка тримає свій ум голова:

Всякому серцю — любов i тепло,

Всякеє горло свій смак віднайшло.

Я ж у полоні нав’язливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум.

Панські Петро для чинів тре кутки,

Федір-купець обдурити прудкий,

Той зводить дім свій на модний манір,

Інший гендлює, візьми перевір!

Я ж у полоні нав’язливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум.

Той безперервно стягає поля,

Сей іноземних заводить телят.

Ті на ловецтво готують собак,

В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.

Я ж у полоні нав’язливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум.

Ладить юриста на смак свій права,

З диспутів учню тріщить голова.

Тих непокоїть Венерин амур,

Всякому голову крутить свій дур.

В мене ж турботи тільки одні,

Як з ясним розумом вмерти мені.

Знаю, що смерть — як коса замашна,

Навіть царя не обійде вона.

Байдуже смерті, мужик то чи цар, —

Все пожере, як солому пожар.

Хто ж бо зневажить страшну її сталь?

Той, в кого совість як чистий кришталь...

1760-ті рр.

(Переклад В. Шевчука)

• Аналізуємо художній твір

1. До якої збірки входить пісня «Всякому місту — звичай і права»?

2. Ідейну спорідненість із якою книгою підкреслює назва збірки поезій Г. Сковороди?

3. Як у творі змальоване суспільне життя?

4. Що автор протиставив людським пристрастям?

5. Як побудована кожна строфа пісні? Чого досягає автор за допомогою такої строфічної композиції?

6. Який образ представлено в останній строфі? Що він символізує?

7. Який ідеал утвердив поет у творі?

8. Чи залишається актуальним цей ідеал? Доведіть свою думку.

9. На сайті interactive.ranok.com.ua знайдіть запис пісні «Всякому місту — звичай і права» у виконанні народної артистки України Н. Матвієнко та ансамблю давньої музики К. Чечені. Яке враження справила на вас пісня? Які нові барви твору ви помітили завдяки співачці?


РОЗДУМИ ПРО СВОБОДУ («DE LIBERTATE»)

Частина поезій Сковороди не потрапила до «Саду божественних пісень». Серед них і невеличкий вірш «De libertate», або «Про свободу» — так перекладається з латинської мови його назва. У цьому творі свобода постає як одна з найбільших життєвих потреб. Розпочинається все ніби скептичним запитанням: «Що є свобода? Добро в ній якеє?/Кажуть, неначе воно золотеє?» Отже, чи можна вимірювати цінність свободи золотом, тобто міркою матеріального світу? Відповідаючи, автор використав антитезу: навіть усе «злото» цього світу «проти свободи... лиш болото».

І далі, як і в пісні «Всякому місту — звичай і права», поет висловлює занепокоєння: як би не «пошитись у дурні» й не втратити таку коштовну річ, як свобода. На завершення автор уславлює гетьмана Богдана Хмельницького як відомого захисника свободи.

De libertate

Що є свобода? Добро в ній якеє?

Кажуть, неначе воно золотеє?

Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,

Проти свободи воно лиш болото.

О, якби в дурні мені не пошитись,

Щоб без свободи не міг я лишитись.

Слава навіки буде з тобою,

Вольності отче, Богдане-герою!

1757

(Переклад В. Шевчука)

Аналізуємо художній твір

1. Як перекладається назва поезії «De libertate»?

2. Яку роль в організації твору відіграють риторичні питання?

3. Що автор визначає як найвищу цінність для людини?

4. Чи згодні ви з ним? Доведіть свою думку прикладами з життя.

5. Якого історичного діяча згадав автор?

6. Які відомі вам сторінки біографії цього діяча свідчать про цінність для нього свободи?

Досліджуємо самостійно.

7. Пригадайте біографію Сковороди. Чи відповідає життя письменника його уявленню про свободу?

Запрошуємо до дискусії..

8. Яку відповідь на питання «Що є свобода?» запропонували би ви?

«... Порівняння творів різних видів мистецтва.

9. В електронному додатку на сайті interactive.ranok.com.ua послухайте пісню на слова Г. Сковороди «De libertate» у виконанні Д. Перцова, Я. Шевчука, Т. Ком-паніченка, С. Охрімчука. Яке враження справила на вас пісня? Поділіться своїми враженнями на сторінках виконавців пісень у соціальних мережах.

ФІЛОСОФСЬКІ ДУМКИ В АЛЕГОРИЧНІЙ ФОРМІ

Мандрівний філософ був ще й обдарованим байкарем. До його збірки «Байки харківські» увійшло тридцять творів. Вони були написані на Харківщині, що випливає із самої назви.

Байка — це прозове або віршове алегоричне оповідання повчального змісту. Алегоризм і моралізаторство — основні ознаки байки. Вона має оповідну й моралістичну частини (фабулу й мораль).

Відомо, що байка має дуже давнє походження. Виникнення перших її зразків пов'язують із діяльністю легендарного давньогрецького мудреця Езопа. Для вираження своїх думок він використовував інакомовлення, алегоричні образи. Саме Езоп створив жанр, ознаками якого є алегоризм і моралізаторство. Не випадково утворилось навіть поняття «езопівська мова», тобто така, що висловлює певні думки в прихованій формі.

У давнину байки зустрічались у шкільних підручниках як навчальні приклади або залучались до складу проповідей. Як самостійний жанр нашої літератури байка утвердилась у творчості Григорія Сковороди.

Усі його байки мають прозову форму. Автор надав творам філософічності, деякі з них нагадують розгорнуті філософські роздуми. Байкар звернувся до морально-філософських тем самопізнання, «спорідненої праці», суспільної гармонії.

Опрацьовуємо прочитане

1. Яку назву має збірка байок Сковороди?

2. Скільки творів у цій збірці?

3. Коли зародилася байка? Кого вважають її винахідником?

4. Назвіть основні жанрові ознаки байки.

5. Хто першим у нашій літературі використав байку як самостійний жанр?

6. Байки яких авторів ви вже вивчали на уроках української літератури в попередніх класах? Про що в них ішлося? Чим приваблює вас цей жанр?

Порівнюємо твори різних видів мистецтва.

7. Розгляньте картину В. Губенка «Григорій Сковорода» (с. 68). У який період життя на ній зображено філософа? Як ця картина відображає філософські погляди Г. Сковороди?

ПРАЦЯ, ЩО НЕ ОБТЯЖУЄ

(«БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ»)

Оповідна частина твору невелика, має діалогічну будову. Шершень висміює Бджолу за недалекий розум: мовляв, працює не лише для себе, а й для загального добробуту. Натомість Бджола дає гідну відповідь, пояснюючи, що займатись улюбленою роботою — не тягар, а радість.

Моралістична частина байки за обсягом перевершує фабулу. У ній автор розкриває значення алегоричних образів та закликає жити в злагоді з «духовною натурою». Він підносить працю, що не обтяжує, а дає людині задоволення. Байкар засуджує тих, хто лише бере від суспільства, нічого не даючи натомість. Паразитичному погляду на життя автор протиставив філософію спорідненої праці. Він обрав дуже точні алегоричні образи, які допомагають довести моральну перевагу трудівника над лінивим і самовдоволеним паразитом.

Бджола та Шершень

— Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.

— Ти поважний дурень, пане раднику, — відповіла Бджола.— Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.

Сила:

Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола — се символ мудрої

людини, яка у природженому ділі трудиться. Багато шершнів без пуття кажуть: нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?.. Кажуть се незважаючи на слова Сіраха1: «Веселість серця — життя для людини» — і не тямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха. Погляньте на життя блаженної натури і навчітеся. Спитайте вашого хорта, коли він веселіший.

— Тоді, — відповість вам, — коли полюю зайця.

— Коли заєць смачніший?

— Тоді, — відповість мисливець, — коли добре за ним полюю.

Погляньте на кота, що сидить перед вами: коли він куражніший?

Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші. Замкни в достатку бджолу — чи не помре з туги в той час, коли можна їй літати по квітоносних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням. Солодка тут праця тілесна, терпіння тіла і сама смерть його тоді, бо душа, володарка людини, втішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш умерти. Старий Катон2 чим мудрий і щасливий? Не достатком, не чином, лише тим, що йде за натурою, як видно з Ци-церонової3 книжечки «Про старість»...

Але ж розкусити треба, що то значить — жити за натурою. Про се сказав древній Епікур4 таке: «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним».

(Переклад В. Шевчука)

Аналізуємо художній твір

1. Як побудована оповідна частина твору?

2. Які алегорії використав автор? Розкрийте їхній зміст.

3. У чому полягає ідея байки?

4. Як у творі названо моралістичну частину?

5. Як вона співвідноситься з оповідною частиною?

6. Яку філософську думку висловив автор?

7. Чи вважаєте ви її слушною? Чому?

8. У моралістичній частині байки «Бджола та Шершень» автор згадує слова Епікура: «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним». Як ви зрозуміли вислів Епікура? Якого змісту він набуває в контексті байки? Чи є актуальним цей вислів у наші дні? Доведіть свою думку.

1 Сірах — тут посилання на біблійну «Книгу мудрості Ісуса — сина Сіраха».

2 МаркПорцій Катон (95 до н. е. — 46 до н. е.) — давньоримський політичний діяч, письменник.

3 Марк Туллій Цицерон (106 до н. е. — 43 до н. е.) — давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ та літератор. Один із зачинателів римської розповідної прози.

4 Епікур (341 до н. е. — 270 до н. е.) — давньогрецький філософ.

Виявляємо творчі здібності..

9. Оберіть тему і підготуйте виступ перед однокласниками, спираючись на творчість Григорія Сковороди.

• Споріднена праця в розумінні Г. Сковороди і в нашому житті

• Цінність свободи і матеріальні цінності

Проілюструйте свій виступ картинами українських художників, присвяченими Г. Сковороді, фрагментами рукописів і видань творів філософа.

ЗНАЧЕННЯ Й АКТУАЛЬНІСТЬ ТВОРЧОСТІ СКОВОРОДИ

Філософські ідеї Сковороди спрямовують нас до самопізнання, пошуку сенсу життя, змушують замислитись над духовними цінностями. Твори філософа стали орієнтиром, що визначив особливу увагу українських письменників до морально-філософської проблематики.

Поезія Сковороди несе на собі відбиток його яскравої й неординарної особистості, приваблює моральним максималізмом, закликом до духовного звільнення, глибоким зануренням у сферу вічних тем. Невипадково його твори й досі зберігають свою популярність, викликають у людей щирий емоційний відгук та спонукають до роздумів.

Виявляємо творчі здібності..

1. Яким ви уявляєте письменника й філософа? Чим вас приваблює його особистість? Напишіть короткий твір.

Запрошуємо до дискусії..

2. Чи вважаєте ви актуальною для нашого часу філософію Сковороди?

3. Як ви думаєте, ким би міг бути Сковорода в сучасній Україні? У якій професії він би міг найповніше реалізуватися?

4. Напишіть есе «У чому щастя людини: рецепти від Григорія Сковороди». Візьміть участь в обговоренні творчих робіт.

ПОВТОРЮЄМО ТА УЗАГАЛЬНЮЄМО.

1. Коли виникла давня українська література? Розкажіть про історичні обставини її формування. Як ці обставини на неї вплинули?

2. Яку роль у її розвитку відіграла Біблія?

3. Пригадайте біблійні легенди, які ви розглянули. У чому значення саме цих біблійних сюжетів для української культури?

4. Назвіть перший український літопис. Що вам відомо про нього?

5. Які поради висловив автор «Поученія»?

6. Коли відбувались події, описані у «Слові о полку Ігоревім»? Якими рисами наділений герой цього твору?

7. Назвіть основні ознаки ренесансного мистецтва.

8. У чому полягають особливості Бароко?

9. Що таке фігурні вірші? Хто з українських письменників їх створював?

10. Розкажіть про особливості української вертепної драми. На яких глядачів вона була розрахована?

11. Чому Г. Сковороду називають мандрівним філософом? Які ідеали він сповідував?

12. Щоб перевірити свої знання за розділом «Давня література», пройдіть тест на сайті interactive.ranok.com.ua.

13. Установіть відповідність між авторами та назвами творів.

1 Володимир Мономах  А  «Їхав козак за Дунай»

2 Григорій Сковорода  Б  «Всякому місту — звичай і права»

3 Семен Климовський  В  «Слово о полку Ігоревім»

Г «Поученіє»

14. Установіть відповідність між характеристикою літературної пам'ятки та її назвою.

1 героїчна поема, що розповідає А «Києво-Печерський патерик»

про похід князя на половців Б  «Поученіє»

2 перший український літопис  В  «Слово о полку Ігоревім»

3 збірка житійних оповідань  Г  «Повість временних літ»

15. Розташуйте імена історичних осіб у послідовності, що відповідає часу їхнього життя та діяльності.

А Нестор Літописець В Іван Величковський

Б Григорій Сковорода Г Володимир Мономах

16. Розташуйте в правильній послідовності події «Слова о полку Ігоревім».

А князь Ігор вирушає в похід В сон Святослава

Б плач Ярославни Г Ігор втікає з полону

17. Розташуйте в правильній послідовності етапи біографії Григорія Сковороди.

А Викладацька діяльність

Б Спів у придворній капелі в Санкт-Петербурзі В Навчання в Київській академії Г Мандри і філософствування

Запрошуємо до бібліотеки...

Щоб більше дізнатися про твори давньої української літератури, сучасну зорову поезію, завітайте до віртуальної бібліотеки на сайті interactive.ranok.com.ua. Підготуйте відповіді на запитання. Влаштуйте обговорення цих творів у класі.

Ви опрацювали тему «Давня література». Чи задоволені ви результатом свого навчання? Який твір зацікавив вас найбільше? Який твір ви хотіли б перечитати? Яких навичок та умінь ви набули? Які знання та вміння стануть вам у пригоді в майбутньому?

 

Це матеріал з підручника Українська література 9 клас Борзенко

 






^