mozok.click » Українська література » Література українського романтизму
Інформація про новину
  • Переглядів: 6906
  • Автор: admin
  • Дата: 26-08-2017, 20:55
26-08-2017, 20:55

Література українського романтизму

Категорія: Українська література

РОМАНТИЗМ І РОМАНТИЧНИЙ ГЕРОЙ

Романтизм віддзеркалює розчарування людини в щоденних проявах життя й розбудовує сферу фантазії та мрії. Звідси походить специфічна для романтизму проблема «роздвоєності» світу. Герой романтичного твору прагне втекти від буденності до намріяного світу повноцінного життя.

Романтизм зародився наприкінці XVIII століття в Англії та Німеччині. Німецькі вчені й літератори помітно вплинули на слов'янський романтизм. Нові ідеї набули значного поширення в Україні завдяки освітній діяльності Харківського університету, у якому викладало чимало німецьких професорів. Засвоюючи європейський досвід, український романтизм доволі швидко набув виразних національних рис.

Індивідуалізм — одна з ключових ознак романтизму. Романтичний герой завжди виділяється із загальної маси людей. Іноді він наділений незвичайними фізичними або духовними якостями, частіше це мрійник, здатний до глибоких і сильних переживань. Він не приймає приземленого повсякдення, а отже, завжди конфліктує з ним. Звідси випливає бажання відгородитися, утекти від одноманітності щоденного існування. Нерідко герой обирає для себе втечу, усамітнення, самозаглиблення. У літературі романтизму набувають поширення образи самотніх «утікачів» — мандрівників і подорожніх, для яких мандри (як у прямому, так і в переносному значенні) стають основним способом існування.

Опрацьовуємо прочитане

1. Коли виник романтизм? У яких країнах він зародився?

2. У якому місті розпочав свій розвиток український романтизм? Чому?

3. Що є головною рисою романтичного мистецтва?

4. Як романтичний герой ставиться до дійсності?

5. У чому полягає індивідуалізм романтичного героя?

Виявляємо творчі здібності

6. Узявши до уваги те, що ви дізналися про героя літератури романтизму, напишіть есе на тему «Кілька годин із життя романтичного героя».

Романтизм — літературний напрям, у світоглядній основі якого лежить розбіжність між дійсністю і мрією. Він віддзеркалює розчарування людини в щоденних проявах життя й розбудовує сферу фантазії та мрії.



РОМАНТИЗМ І НАЦІОНАЛЬНЕ ЖИТТЯ

У романтизмі особливої цінності набуває людська особистість. Розкриваються її багатогранність і глибина, не лише світлі, а й темні особистісні прояви. Кожен сприймається як неповторна індивідуальність, а отже, утрата навіть однієї людини збіднює все людство.

Цей «індивідуалізм» романтики переносили на життя народів: зникнення навіть маленького етносу загрожує людству непоправною втратою. У межах романтизму складається усвідомлення особливої цінності кожного народу та його атрибутів (мови, звичаїв, традицій). Як за людиною закріплюється право на індивідуальність, так і кожен народ визнається унікальною спільнотою зі своїм особливим національним характером, риси якого яскраво представлені в мові, фольклорі, літературі. З огляду на це стає зрозумілим, чому романтики виявляли особливу увагу до усної народної творчості. Вони вивчали фольклор не лише як мистецтво. Усна словесність осмислювалась як джерело духовного життя народу, його «індивідуальності». Не випадково саме в період романтизму активізувалося збирання й вивчення фольклорних творів: з'явилися збірники народних пісень Миколи Цертелєва, Михайла Максимовича, Платона Лукашевича, Зоріана Доленги-Ходаковсько-го. Найбільший вплив на розвиток романтичної поезії справив збірник Максимовича «Українські народні пісні» (1834).

Опрацьовуємо прочитане

1. Чому романтики підносили неповторність кожного народу?

2. Як романтики ставились до мови й фольклору?

3. Назвіть відомих збирачів народних пісень.

4. Скориставшись мережею Інтернет або довідковою літературою, підготуйте повідомлення про діяльність Михайла Максимовича зі збирання й вивчення фольклорних творів. Виступіть із цим повідомленням перед однокласниками.


ТЕМАТИКА Й ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ РОМАНТИЗМУ

У пошуках ідеалу романтики зверталися до подій та образів минулого. Їх цікавили кризові періоди з війнами, повстаннями, національно-визвольними рухами. Винятковий інтерес становила козацька історія — час, коли найповніше виявився волелюбний дух народу, коли умовності відходили на другий план і людина могла розкрити свої найкращі риси, наближаючись до ідеалу повноцінного життя. Ось чому історична тема стала в українському романтизмі панівною, а національна історія сприймалася як важливе джерело натхнення. Відповідно посилився інтерес до пам'яток козацької доби, зокрема до козацьких літописів та «Історії русів». Одночасно з історичною романтики засвоювали психологічно-особистісну тему. Її розкриття було спрямоване на всебічне пізнання людської

індивідуальності. Звільняючись від тенет повсякденності, романтичний герой звертався до внутрішнього світу, розглядав його як окрему реальність, де панують фантазія і мрія.

Романтичний інтерес до внутрішнього світу людини сприяв розвитку ліричних та ліро-епічних жанрів — елегії, послання, романсу, балади, поеми. Улюбленим жанром романтиків була елегія — сумна лірична поезія, герой якої нарікає на долю, самотність, нерідко звертається до світу природи. Був популярним і романс — ліричний твір із наспівною інтонацією, який виконується під музичний акомпанемент. Поширилась балада, що приваблювала поетів загостреним драматизмом. Ліро-епічна поема дозволяла масштабніше відображати життєві події й водночас глибше пізнавати людську особистість.

Опрацьовуємо прочитане

1. Чому романтики звертались до минулих епох?

2. Які історичні періоди їх приваблювали?

3. У яких давніх пам'ятках романтики шукали історичні відомості?

4. Які жанри допомагали романтикам осягнути внутрішній світ людини?

5. Схарактеризуйте жанри поезії, до яких найбільше звертались романтики.

6. Чи близька вам тематика літератури романтизму? Чи виникло у вас бажання почитати твори поетів-романтиків? Чому?


ОСЕРЕДКИ УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ

У 30-х роках XIX ст. центром романтизму був Харків. Викладачі та студенти Харківського університету вивчали фольклор, цікавились історією. Чимало з них розкрили своє поетичне обдарування. У романтичному дусі писали Петро Гулак-Артемовський, Левко Боровиковський, Амвро-сій Метлинський, Микола Костомаров, Михайло Петренко.

Помітну роль у розвитку романтизму відіграла Ніжинська гімназія вищих наук. У ній навчалися письменники Микола Гоголь, Євген Гребінка, Віктор Забіла, Олександр Афанасьєв-Чужбинський.

У середині 40-х років зросла літературна роль київського осередку, з яким пов'язана діяльність Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша. Наприкінці 1845 року в Києві постало Кирило-Мефодіївське товариство, що сповідувало ідеї особистої й національної свободи.

У Львові семінаристи Маркіян Шашкевич, Іван Ваги-левич та Яків Головацький організували гурток «Руська трійця». Вони виступали за використання народної мови в літературі, уклали з власних творів рукописний збірник «Син Русі». У 1837 році вони також видали написаний народною мовою альманах «Русалка Дністрова».

Західноукраїнські поети доклали чималих зусиль для утвердження культурної єдності українського народу, розділеного державними кордонами.

Опрацьовуємо прочитане

1. Розкажіть про осередки українського романтизму в Харкові, Ніжині, Києві та Львові.

Порівнюємо твори різних видів мистецтва.

2. Розгляньте на с. 136 фото пам'ятного знаку на стіні будинку музею «Русалки Дністрової». Розкажіть про альманах, якому присвячений музей. Чи відповідає пам’ятний знак настроям доби романтизму? Чому ви так вважаєте?

Ділимося читацьким досвідом ...

3. Прочитайте твори українських поетів-романтиків у віртуальній бібліотеці на електронному освітньому ресурсі interactive.ranok.com.ua. Поділіться враженнями з однокласниками.

ПОЕТИ-РОМАНТИКИ

Успішна спроба перенести романтизм на український ґрунт належить Петрові Гулаку-Артемовському (1790—1865), професору Харківського університету. Його «Пан Твардовський» і «Рибалка» стали першими романтичними баладами в українській літературі. Ініціативу П. Гулака-Артемовського підтримали обдаровані студенти.

Левко Боровиковський (1806—1889) народився на Полтавщині, навчався в Харківському університеті. Ще в студентські часи почав записувати народні пісні. Здійснював вільні переклади європейських поетів-романтиків. У власній творчості Боровиковський виступав переважно в жанрі балади. Його перу належить балада «Маруся» — переробка поезії німецького романтика Готфріда Бюргера. Боровиковський створив баладу «Чарівниця», одну з перших літературних варіацій на мотив народної пісні «Ой не ходи, Грицю».

Микола Костомаров (1817—1885) цікавився українською історією та фольклором, звідти брав теми для своїх поезій. Художньо опрацьовував ліричні мотиви туги, самотності, сирітства, нерозділеного кохання. У ліриці Костомарова помітне місце посідає тема творчого натхнення. У вірші «Соловейко» пісня солов’я порівнюється з проникливістю поета, який за допомогою натхненного слова сягає сердечних глибин.

Амвросій Метлинський (1814—1870) походив із Полтавщини. Після закінчення Харківського університету був викладачем. Оспівував козацьку героїку, звертався до теми історичної пам’яті. Більшість його поезій написані в жанрі історико-геро-їчної балади. Вони перейняті песимізмом, сповнені згадками про колишню козацьку славу, втрачену нащадками. Назви його

творів досить промовисті: «Кладовище», «Козак та буря», «Гетьман», «Козачая смерть», «Смерть бандуриста».

Обдарованим харківським поетом був Михайло Петренко (1817—1862). Найбільше визнання йому приніс вірш «Небо» («Дивлюся на небо та й думку гадаю»), на основі якого виникла народна пісня. Образ неба осмислюється автором як символ намріяного світу краси й гармонії. Ліричний герой, нарікаючи на свою «безкрилість», прагне вирватися з обіймів сірої буденності. У його емоційному пориві виражена мрія натхненної особистості хоча б на мить досягти бажаного ідеалу.

Поет із Чернігівщини Віктор Забіла (1808—1869) здобув визнання як автор романсових та елегійних віршів. Його творам властиві емоційна простота і щирість. Козак, сирота, соловей — образи, які найчастіше використовує поет. У вірші «Соловей» тему кохання розкрито за допомогою настроєвої антитези: радісний весняний спів солов'я й гіркі роздуми безнадійно закоханого ліричного героя. Покладений на музику композитором Михайлом Глінкою, цей твір Забіли завоював велику популярність.

Олександр Афанасьєв-Чужбинський (1816—1875) народився на Полтавщині. Його справжнє прізвище Афана-сьєв (Чужбинський — літературний псевдонім). Навчався в Ніжинській гімназії разом з Євгеном Гребінкою. Потім був на військовій службі. Разом із Тарасом Шевченком подорожував Лівобережною Україною. Видав збірку поезій під назвою «Що було на серці». Поет звертався переважно до психологічно-особистісних мотивів: кохання, розлука, переживання самотності, туга за рідним краєм. Елегія Афа-насьєва-Чужбинського «Є. П. Гребінці» («Скажи мені правду,

мій добрий козаче...») покладена на музику й сьогодні виконується як популярний романс.

Український романтизм представляють і талановиті твори лідера «Руської трійці» Маркіяна Шашкевича (1811—1843). Він звертався до історичних, громадянських, фольклорно-побутових тем. У поезії «Веснівка» Шашкевич майстерно використав досвід народної пісенності. Картина весняного пробудження природи, представлена у вірші, приваблює глибоким підтекстом, схиляє до філософських роздумів. .. Опрацьовуємо прочитане

1. Хто є автором перших романтичних творів в українській літературі?

2. Назвіть твори Левка Боровиковського. Яким жанрам він віддавав перевагу?

3. Звідки брав теми для своїх поезій Микола Костомаров?

4. Яка тема переважає в творчості Амвросія Метлинського?

5. Який вірш Михайла Петренка став народною піснею?

6. Назвіть ключові образи поезій Віктора Забіли.

7. До яких тем звертався Олександр Афанасьєв-Чужбинський?

8. Хто був лідером «Руської трійці»?

9. Хто з українських поетів-романтиків найбільше вас зацікавив? Чому?

Готуємо проект

10. Проведіть театралізований поетичний вечір, присвячений творчості українських романтиків. Доповніть виставу музичними творами на слова поетів-романтиків у власному виконанні чи в записі. Проілюструйте за допомогою мультимедійної презентації або відеоогляду.

ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ПОЕТІВ-РОМАНТИКІВ

Романтики збагатили нашу літературу розкриттям історичної та психологічно-особистісної тем. Вони багато зробили для художнього осмислення історичної долі українців. Важко переоцінити роль романтизму в піднесенні національної самосвідомості народу, який у непростих умовах бездержавності, попри заборони й обмеження, обстоював своє право на вільний розвиток.

Порівнюємо твори різних видів мистецтва.

1. Знайдіть в Інтернеті й розгляньте роботи художників-романтиків (наприклад, Ж. Л. Т. Жеріко «Потоп», К. Д. Фрідріха «Мандрівник над морем туману», М. Во-дзінської «Портрет брата»). Які риси романтичного мистецтва властиві полотнам художників?

Досліджуємо самостійно

2. Підсумуйте отримані знання про романтизм за таким планом:

1. Що таке романтизм?

2. Зв'язок романтизму з фольклором.

3. Найпоширеніші в романтизмі жанри.

4. Українські міста, що стали осередками романтизму.

5. Найвідоміші українські поети-романтики.

Запис у робочий зошит зробіть у зручній для вас формі (тексту, розгорнутого плану, схеми, таблиці).

 

Це матеріал з підручника Українська література 9 клас Борзенко

 






^