mozok.click » Біологія » Адаптації — результат еволюційного процесу. Основні положення сучасної теорії еволюції
Інформація про новину
  • Переглядів: 8697
  • Автор: admin
  • Дата: 4-08-2017, 12:31
4-08-2017, 12:31

Адаптації — результат еволюційного процесу. Основні положення сучасної теорії еволюції

Категорія: Біологія

У попередніх класах ви ознайомилися з особливостями будови й життєдіяльності багатьох груп живих організмів. Пригадайте, чи існує зв'язок між особливостями будови й життєдіяльності рослин і тварин.

Адаптація організміВ до умов середовища

Адаптація — це пристосування живих організмів до певних умов середовища існування. Усі адаптації є результатом еволюційного процесу на основі природного добору. Адаптації можуть виникати до різних факторів як живої, так і неживої природи. Але всі вони спрямовані на підвищення стійкості живих організмів.

Способи адаптацій можуть бути різними:

—    морфологічні адаптації (захисне забарвлення, колючки, товста кутикула, волосяний покрив, жировий шар тощо) (мал. 41.1);

—    фізіологічні адаптації (стійкість фізіологічних параметрів: стала температура тіла, вміст кисню, вуглекислого газу, вміст цукру в крові тощо);

—    біохімічні адаптації (сталість біохімічних процесів, вироблення певних ферментів);

—    етологічні адаптації (поведінкові реакції для уникнення небезпечних ситуацій, наприклад страх змій та уникання контактів з ними через побоювання отруйних укусів).

 



Конвергенція, дивергенція, паралелізм

Наслідком адаптацій організмів до умов середовища стали процеси конвергенції, дивергенції та паралелізму.

За умов, коли споріднені види потрапляють у різні умови існування, виникає явище дивергенції. Це процес, унаслідок якого однакові органи у різних організмів зовні починають відрізнятися, хоча й зберігають схожі риси внутрішньої будови (так звані гомологічні органи). У разі дивергенції споріднені види стають несхожими (як кити, бегемоти й лосі, які походять від спільного предка) (мал. 41.2).

В умовах, коли далекі одна від одної систематичні групи організмів починають пристосовуватися до однакових умов, виникає явище конвергенції. Це процес формування схожих ознак у далеких за рівнем спорідненості груп організмів. У такий спосіб виникають так звані аналогічні органи. У разі конвергенції види стають схожими (мал. 41.3).

Паралелізм виникає тоді, коли до схожих умов пристосовуються досить близькі за походженням види. У разі зовнішньої і внутрішньої подібності органи таких організмів можуть відрізнятися відмінними способами адаптації до умов життя. Прикладом паралелізму є моржі, справжні й вухаті тюлені. Ці три групи пристосовувалися до життя у воді незалежно й дещо відмінними способами (мал. 41.4). Але всі вони є представниками одного ряду.

Відмінність у пристосуванні до життя у воді добре видно на прикладі справжніх та вухатих тюленів. Обидві ці групи під час переходу до життя у воді стали використовувати для плавання кінцівки, які перетворилися на ласти. Але у вухатих тюленів рух у воді здійснюється переважно за рахунок передніх кінцівок, тому вони в них дуже великі. А задні кінцівки переважно виконують функцію рулів. Крім того, задні кінцівки активно використовуються під час руху по землі. У справжніх тюленів, навпаки, рух у воді головним чином забезпечують задні кінцівки разом із задньою частиною тіла. Ці кінцівки не згинаються й участі в пересуванні по землі не беруть.

 


Сучасна еволюційна теорія

Найбільш поширеною в наш час є синтетична теорія еволюції. Хоча існують і інші теорії, які пояснюють механізми процесів еволюції. Синтетична теорія еволюції сформувалася у 20-50-х роках ХХ століття під час об’єднання положень класичного дарвінізму та генетики. Найбільш важливими для формування теорії розділами генетики були теорія мутацій та популяційна генетика.

Значний внесок у розробку синтетичної теорії еволюції зробили вчені Дж. Холдейн, Р. Фішер, Ф. Добжанський, М. Вавілов, С. Четве-риков (мал. 41.5), О. Сєверцов, І. Шмальгаузен, Дж. Сімпсон та інші.

Основні положення синтетичної теорії еволюції:

—    Матеріалом для еволюції є спадкові зміни — мутації (як правило, генні) та їхні комбінації.

—    Основним рушійним фактором еволюції є природний добір, що виникає на основі боротьби за існування.

—    Найменшою одиницею еволюції є популяція.

—    Еволюція має поступовий і тривалий характер. Видоутворення як етап еволюційного процесу є послідовною зміною однієї популяції низкою наступних популяцій.

—    Еволюція має ненаправлений характер, тобто не йде в напрямку будь-якої кінцевої мети.

—    Еволюція є необоротним процесом.

Адаптація — це пристосування живих організмів до певних умов середовища існування. Наслідком адаптацій організмів до умов середовища стали процеси конвергенції, дивергенції та паралелізму. У сучасній біології найбільш розробленою є синтетична теорія еволюції, що об’єднує основні ідеї класичної теорії еволюції, запропоновані Чарльзом Дарвіном, і досягнення сучасної генетики.

ПереВірте сВої знання

1. Що таке адаптація? 2. Які бувають адаптації? 3. Як виникають явища: а) конвергенції; б) дивергенції? 4. Які існують основні положення синтетичної теорії еволюції? 5. На конкретному прикладі поясніть утворення гомологічних органів. 6. Якими органами — гомологічними чи аналогічними — є крила метеликів і птахів? Обґрунтуйте свою точку зору.

 

Це матеріал з підручника Біологія 9 клас Задорожний нова програма

 






^