mozok.click

Чи можна дізнатися, яке саме ядро в певній радіоактивній речовині розпадеться першим? Яке буде наступним? Яке розпадеться останнім? Фізики стверджують, що дізнатися про це неможливо: розпад того чи іншого ядра радіонукліда — подія випадкова. Разом із тим поведінка радіоактивної речовини в цілому підлягає чітко визначеним закономірностям.

У ХХІ ст. навряд чи знайдеться доросла людина, яка хоча б раз у житті не зробила рентгенівський знімок. А от наприкінці ХІХ ст. зображення руки людини з видимою структурою кісток (рис. 23.1) обійшло шпальти газет усього світу, а для фізиків стало справжньою сенсацією. Учені розпочали дослідження рентгенівських променів і пошук їхніх джерел.

Розділ IV

фізика атома та атомного ядра. фізичні основи атомної енергетики

Ви знаєте, як працює тепловий двигун, а тепер дізнаєтесь, як працює ядерний реактор

Ви чули, що радіація завдає шкоди, а тепер дізнаєтесь, як вона лікує

Ви знаєте, що життя на Землі неможливе без сонячної енергії, а тепер дізнаєтеся, звідки Сонце її «бере»

Ви знаєте, що однойменні заряди відштовхуються, а тепер дізнаєтеся, коли вони притягуються

Ви можете розрахувати, скільки теплоти виділиться під час згоряння 1 кг дров, а тепер зможете обчислити кількість теплоти, що виділиться під час «згоряння» 1 кг урану

Звернувшись до шкали електромагнітних хвиль (див. рис. 20.1), побачимо, що найбільша її ділянка належить радіохвилям. Оскільки частоти цих хвиль значно відрізняються, то різняться і їхні властивості. Докладніше про різні види радіохвиль ви дізнаєтесь у старшій школі, а зараз зупинимося лише на застосуванні ультракоротких радіохвиль (завдовжки від кількох сантиметрів до кількох метрів).

Зручний мобільний зв'язок, яскраве сонячне світло, жахливе радіоактивне випромінювання, корисний у невеликих дозах ультрафіолет, ласкаве тепло пічки, рентгенівські промені, що «бачать наскрізь»... Усе це — електромагнітні хвилі, вони мають спільну природу та поширюються у вакуумі з однаковою швидкістю.

Чи читали вам у дитинстві казки? Напевно ж так. Згадайте: «котиться золоте яблучко срібним блюдечком», і герой казки бачить «гори високі, моря глибокі» та багато чого іншого, що відбувається за «сімома морями та сімома горами». Що вам нагадує цей казковий пристрій? Мабуть, у тому числі й мобільний Інтернет. Про те, які відкриття у фізиці дозволили винайти таку «казкову» річ, йдеться в цьому параграфі.

Ми живемо в океані звуків. Що являють собою звуки? Як вони утворюються? Чому неможливо почути гуркіт ракетних двигунів у космосі? Чому грім чути пізніше за спалах блискавки? Для чого в студіях звукозапису стіни вкривають шаром звукопоглинальних матеріалів? Як у повній темряві кажани та дельфіни знаходять здобич? Спробуємо знайти відповіді на ці запитання.

Розділ III

МЕХАНІЧНІ ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ХВИЛІ

Ви знаєте, що більшу частину інформації про навколишній світ людина отримує через зір і слух, а тепер дізнаєтеся, що спільного в передачі інформації за допомогою світла і звуку

Кожен із вас уміє користуватися мобільним телефоном, а тепер ви дізнаєтеся, як працює стільниковий зв'язок

Ви чули про загибель «Титаніка», а тепер дізнаєтеся, чому сучасні океанські лайнери навряд чи спіткає його доля

Ви неодноразово чули відлуння, а тепер дізнаєтеся, як воно допомагає виміряти глибину океану

Ви добре знаєте, що таке рентген, а тепер дізнаєтеся, що спільного між рентгенівськими і світловими променями

Органом зору людини є око — один із найдосконаліших і водночас найпростіших оптичних пристроїв. Як влаштоване око? Чому деякі люди погано бачать і як скоригувати їхній зір? Як з особливостями людського зору пов'язане виробництво мультиплікаційних фільмів? Про все це ви дізнаєтесь із цього параграфа.

Головна властивість лінз полягає в тому, що лінзи дають зображення точки, а відповідно, й предмета як сукупності точок (рис. 15.1).

Залежно від відстані між предметом і лінзою зображення предмета може бути більшим або меншим, ніж сам предмет, уявним чи дійсним.

З'ясуємо, за яких умов за допомогою лінзи утворюються ті чи інші зображення, та розглянемо прийоми їх побудови.