mozok.click

Великий вплив на життя багатьох народів і країн має релігія. Релігія — це віра людини в те, що її життя на Землі не є випадковим. Воно має певний сенс і визначається надприродними силами. Кількість віруючих у світі постійно збільшується, але в країнах Західної Європи й США, навпаки, зростає кількість атеїстів. Релігія є важливою складовою людської цивілізації, явищем сучасної культури. 

У сільських населених пунктах нині проживає менше половини всього населення Землі (мал. 1). Кількість сільського населення продовжує зростати, але оскільки міста розвиваються швидше, частка селян постійно скорочується. Зростання кількості сільських жителів відбувається за рахунок країн, що розвиваються. 

Зайнятість показує, наскільки працездатні громадяни будь-якої країни забезпечені робочими місцями та чи мають вони самостійні, незалежні від держави засоби існування для себе і своєї родини. Існують різні ознаки форм зайнятості (мал. 1).

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СВІТУ

Тема 3. Сучасне світове господарство

Вам уже відомо, що національне господарство (економіка) — це економічна система, функціонування якої являє собою процес економічної діяльності в межах конкретної країни. Економічно та організаційно вона складається із сукупності галузей та сфер діяльності, які тісно пов'язані між собою, а в розміщенні на території країни підпорядковуються дії певних чинників.

Світ складається з окремих країн, кожна з яких має власне національне господарство. У розвитку кожного з них настає період, коли господарству стає тісно в межах національних кордонів: не вистачає природних або трудових ресурсів, з'являється надлишок готової продукції тощо. Починається інтернаціоналізація господарства, тобто національні господарства окремих країн створюють світову економіку. Отже, світове господарство — це сукупність національних господарств та економічних відносин між ними. Без економічних відносин господарства залишилися б відокремленими та не створили б світову економіку як систему.

Отже, ця тема підручника присвячена світовому господарству як системі, яку створили національні господарства країн світу.

Вивчаючи тему, ви:

• дізнаєтеся про тенденції розвитку світового господарства, зміщення технологій виробництва від традиційних до наукоємних, технології створення науково-промислових комплексів, транснаціональних корпорацій, розширення обміну послугами, інформацією, науково-технічною документацією, тенденції та показники розвитку промисловості світу;

• навчитеся пояснювати чинники та особливості розміщення рослинництва і тваринництва;

• зможете характеризувати функції та основні види діяльності міжнародних галузевих і регіональних організацій;

• познайомитеся з поняттями «світове господарство», «міжнародний поділ праці», «міжнародна спеціалізація», «науково-технічний прогрес (НТП)», «глобалізація», «економічна інтеграція», «міжнародна інтеграція»;

• оціните вплив сучасних процесів у світовому господарстві на рівень життя кожної людини, роль промисловості у світовому господарстві, роль сфери послуг у розвитку світового господарства;

• зрозумієте тенденції розвитку сільського господарства, сфери послуг: світового транспорту, зовнішньої торгівлі, фінансово-кредитної сфери та міжнародного туризму;

• усвідомите соціально-економічну роль сільського господарства у світі, тенденції розвитку міжнародного транспорту, зовнішньої торгівлі, міжнародного туризму.

Світове господарство розвивається на основі міжнародного (географічного) поділу праці. Іншими словами, країни спеціалізуються на виробництві певних товарів або наданні послуг та обмінюються ними між собою.

Світове господарство має власну будову (структуру), тобто складається з різних за величиною галузевих і територіальних підрозділів. Галузі, у свою чергу, об’єднуються в сектори, а господарства окремих країн — у регіони. Виділяють такі галузі: промисловість, сільське господарство, будівництво, виробнича і невиробнича інфраструктура.

Промисловість — найбільша й технічно найдосконаліша галузь виробництва, основа розвитку економіки. У промисловості світу зайнято понад 350 млн осіб. Виробничі функції промисловості такі: видобування мінеральної сировини й палива; використання гідроенергетичних ресурсів; експлуатація природних ресурсів рослинного і тваринного походження.