У цьому параграфі ви:
• потренуєтеся раціонально планувати час;
• вчитиметесь розвивати пам’ять і готуватися до іспитів.
Використовуючи метод мозкового штурму, пригадайте, що ви вивчали на минулому уроці.
У парі з однокласником продемонструйте одне одному складені вдома концептуальні карти.
Щоб ефективно навчатися, необхідно раціонально планувати час і володіти прийомами, які допомагають краще засвоювати інформацію.
1. Пригадайте випадки, коли вам треба було завершити декілька справ і ви нічого не встигали зробити.
2. Розкажіть, що ви при цьому відчували?
3. Що, на вашу думку, перешкоджало зробити все вчасно?
Раціонально плануйте час
Розставляйте пріоритети
Ви перевантажені справами і нічого не встигаєте? Проаналізуйте чому. Можливо, маєте звичку зволікати до останньої миті або хапатися за все одночасно? Якщо хочете знизити рівень стресу і встигати робити більше, навчіться розставляти пріоритети.
Упорядкувати життя допоможе матриця Ейзенхауера. Вона має два параметри: «важливо» і «терміново».
• Важливо — справи, які допомагають досягти визначених цілей і здійснити місію. Згідно з принципом Парето, лише 20 % справ дають 80 % результату. Отже, можемо позбутися до 80 % непотрібної роботи.
• Терміново — те, що неможливо відкласти на потім, що потребує негайного вирішення.
Позначивши цими параметрами осі координат, отримаємо матрицю, яка дає змогу розподілити справи на чотири категорії (мал. 31).
Мал. 31. Матриця Ейзенхауера
Потренуйтеся розставляти пріоритети за допомогою матриці
Ейзенхауера.
1. Протягом одного дня ретельно занотовуйте всі ваші справи і час, витрачений на них.
2. Проаналізуйте кожну справу за критеріями «важливо» і «терміново» й запишіть її у відповідний квадрат матриці Ейзенхауера.
3. Підрахуйте, в якому квадраті ви «провели» найбільше часу, і ознайомтеся з наступною інформацією.
Якщо більшість свого часу ви проводите:
|
у квадраті... |
то... |
 |
• постійно відчуваєте напруження і стрес; • вам загрожує емоційне вигорання; • незважаючи на зусилля, ваші успіхи — посередні. |
 |
• контролюєте своє життя; • підтримуєте баланс; • ваші успіхи — вищі за середні. |
 |
• ваші особисті цілі не визначені; • вам бракує дисципліни; • ви маєте репутацію безвідмовного; • відчуваєте, що вас використовують. |
 |
• вам не вистачає відповідальності; • ви часто відчуваєте провину; • вас усі критикують. |
Поради Ейзенхауера:
• справи з квадратів С і D можна сміливо відкинути;
• справи з квадрата А можна скоротити, вчасно приділяючи увагу справам із квадрата В;
• регулярно плануйте справи з квадрата В.
Започаткуйте календарне планування
Якщо хочете більше часу проводити у квадраті В, доведеться опанувати календарне планування. Для цього вам знадобиться діловий щоденник (згодиться і звичайний шкільний, тільки не той, що для оцінок) і 15 хвилин у вихідні плюс 5 хвилин щодня.
1. Найближчими вихідними сплануйте справи на тиждень.
• Запитайте себе: «Які справи з тих, що треба зробити наступного тижня, є найважливішими?»
• Виділіть на них час і запишіть їх у щоденнику (наприклад, підготовка до іспитів: математика, історія — вечір понеділка, середи, п’ятниці; географія, біологія — вечір вівторка і четверга, ранок суботи).
• Коли всі важливі справи сплановано, запишіть інші справи, яким треба приділити час.
2. Щодня переглядайте свій план. Можливо, з’являться нові невідкладні завдання, а може, й навпаки — деякі справи втратять свою актуальність.
Розвивайте сприйняття, пам’ять, увагу
Ефективне навчання потребує знання процесів сприйняття та засвоєння інформації.
1. Розгляньте процес сприйняття та засвоєння інформації (мал. 32) і складіть розповідь за малюнком. Почніть, наприклад, так: «Ігор сидить у своїй кімнаті і виконує домашнє завдання з біології. Крізь прочинене вікно долинає запах диму. Напевно, хтось розпалив багаття у дворі. З кухні чутно, як крапає вода...»
2. Запитання для обговорення:
• Через які органи чуття надходить інформація з довкілля?
• Протягом якого часу зберігається інформація у сенсорній пам’яті?
• Де відбувається процес розпізнавання інформації?
• Які види інформації містяться у довготривалій пам’яті?
• Як інформація з довготривалої пам’яті впливає на процес сприйняття?
Процес засвоєння інформації охоплює три стадії: сприйняття інформації; її розпізнавання і кодування; відтворення та пригадування інформації.
Стадія 1. Сприйняття інформації
Щоб сприйняти і запам’ятати інформацію, треба звернути на неї увагу. Ми пам’ятаємо більше, коли:
• зацікавлені у предметі й зосереджені на тому, що вивчаємо;
• вчимось у стані розслабленої готовності (без напруження);
• час від часу робимо короткі перерви;
Мал. 32. Процес сприйняття і засвоєння інформації
• активно працюємо з інформацією: структуруємо, пов’язуємо її з тим, що вже знаємо, ставимо запитання, конспектуємо, малюємо карти пам’яті, навчаємо інших тощо;
• робимо інформацію емоційно забарвленою, цікавою.
Стадія 2. Розпізнавання і кодування інформації
Мозок розпізнає і кодує нову інформацію у декілька способів: візуальний (картинки, фільми), аудіальний (звуки, голоси, музика), кінестетичний (дотики, м’язова пам’ять), вербальний (внутрішній голос), запахи, смаки. Усі способи кодування інформації є ключами доступу до неї. Що більше способів кодування було задіяно, то легше буде згодом пригадувати цю інформацію.
Стадія 3. Відтворення (пригадування) інформації
Довготривала пам’ять містить дуже багато інформації (образів, фактів). Здається, що люди взагалі нічого не забувають, лише з часом втрачають ключі доступу до інформації (наприклад, під гіпнозом людина може згадати найдрібніші деталі подій з далекого минулого). Існують прийоми, які допомагають краще відтворювати інформацію. їх називають мнемонічними прийомами. Це, зокрема:
Ефект краю — краще пригадуються початок і кінець інформації, а середина — випадає. Тому варто приділяти більше уваги центральній частині інформації. Також краще пам’ятається вивчене на початку дня і перед сном.
Ефект серіалу — легше запам’ятовується незавершена інформація. Цей ефект з успіхом використовують у серіалах, перериваючи серію на найцікавішому епізоді.
Ефект контрасту — ми краще запам’ятовуємо, коли чергуємо вивчення різнопланової інформації. Наприклад, після історії України краще вчити математику, а не всесвітню історію.
Ефект повторення — краще пам’ятаємо те, що декілька разів повторили. Ефективне повторення подібне до ревізії: ми скануємо інформацію, відшукуючи те, що не пам’ятаємо, і пов’язуємо це з тим, що нам відомо. У процесі повторення триває систематизація інформації та її обробка (писання карток, малювання схем, переказування, виконання тренувальних тестів).
Поділіться своїм досвідом використання мнемонічних прийомів (методу «ПЗ три П», концептуальних карт, написання карток тощо). Розкажіть, як вчите іноземні слова, запам’ятовуєте дати історичних подій.
У цьому році вам доведеться складати іспити. Прочитайте поради щодо підготовки до іспитів. Вдома складіть план вашої підготовки.
Як організувати підготовку до іспитів
 |
• Ознайомтеся з вимогами предметних програм і складіть план підготовки до іспитів. • Починайте готуватися! Не дозволяйте собі провалитися через лінощі. • Рівномірно розподіліть навантаження. Краще вчитися одну годину щодня, ніж три доби поспіль перед іспитом. • Визначте слабкі місця у своїх знаннях. Заповніть прогалини самостійно або зверніться по допомогу. • Переконайтеся, що добре пам’ятаєте ключові поняття. Малюйте карти пам’яті. • Складіть узагальнені карти пам’яті для кожного предмета і позначайте на них те, що вже вивчили. • Перегляньте свої записи в зошитах і на картках. Допишіть те, чого не вистачає. Носіть картки з собою. Переглядайте їх у вільну хвилину. |
 |
• Не засиджуйтеся допізна. Щоб ясно мислити, треба виспатися. • Перед сном скажіть собі: «Я зробив усе, що міг. Більше від мене нічого не залежить. Якщо я провалюся, мені буде прикро, але я це переживу» (формула позитивного мислення). |
 |
• Не забудьте поснідати. • Прихопіть цукерку. Вона допоможе побороти хвилювання. • Паніка заразна. Не спілкуйтеся з тими, хто нервує. • . е повторюйте матеріал до останньої хвилини. Щоб розслабитися, подумайте, як буде добре, коли все скінчиться. |
Якщо хочете знизити рівень стресу і встигати робити більше, навчіться розставляти пріоритети та започаткуйте календарне планування.
Підвищити свій інтелектуальний потенціал можна, ознайомившись із процесом сприйняття та засвоєння інформації, а також використовуючи мнемонічні прийоми.
Підготовку до іспитів варто розпочинати заздалегідь.
Це матеріал з підручника Основи здоров'я 9 клас Бех, Воронцова, Пономаренко