Аерозолі — дисперсні системи, складаються із дрібних частинок, завислих у газі. Розрізняють пили, дими (тверді частинки у газі) і тумани (рідкі частинки в газі).
Алкани — насичені вуглеводні з відкритим ланцюгом. Загальна формула — CnH2n+2. Синоніми: насичені вуглеводні, парафіни.
Алюмотермія — спосіб добування металів, неметалів відновленням їхніх оксидів алюмінієм. Реакція відбувається з виділенням великої кількості теплоти.
Аміногрупа — -NH2. Визначає в органічних сполуках основний характер.
Амілоза — полісахарид, складова частина крохмалю. Має спіральну структуру. Комплекс із амілози й молекулярного йоду забарвлений у синій колір — якісна реакція на крохмаль.
Амілопектин — полісахарид, складова частина крохмалю. Має розгалужену структуру. Обумовлює набрякання крохмалю у воді.
Амінокислоти — карбонові кислоти, які містять одну або декілька аміногруп. Амінокислоти значно поширені в природі, входять до складу білків. Залежно від положення аміногрупи відносно карбоксильної групи розрізняють а-, р-, у-амінокислоти.
Аніони — негативно заряджені йони, наприклад OH-, Cl-, SO4-, PO4-. Аніони містяться в розчинах розчинних солей, кислот і основ, а також у кристалічних ґратках сполук із йонним зв’язком і в їхніх розплавах.
Білки — високомолекулярні природні сполуки, найважливіша складова частина всіх живих організмів. Молекули білків складаються із залишків а- амінокислот, що з’єднані одна з одною пептидними зв’язками (-CO -NH — у довгі ланцюги. До складу білків входять залишки більше 20 різних а-амінокислот.
Болотний газ — газ, який виділяється із дна стоячих водойм. Утворюється під час шумування клітковини й інших рослинних решток у болотному мулі без доступу повітря під впливом бактерій. Містить метан CH4 і невеликі кількості N2 і CO2.
Водневий зв'язок — зв’язок між атомами Гідрогену полярної молекули та якого-небудь сильно електронегативного елемента (Оксиген, Флуор, Нітроген) іншої молекули.
Водневий показник (pH) — величина, яка характеризує концентрації йо-нів Гідрогену в розчинах. Водні розчини можуть мати величину pH в інтервалі від 0 до 14. У чистій воді й нейтральних розчинах pH = 7, у кислотних — pH < 7 і в лужних — pH > 7. Величини pH вимірюють з допомогою кислотно-лужних індикаторів, потенціометричних методів.
Вуглеводні — клас органічних сполук, до складу яких входять тільки атоми Карбону й Гідрогену. Вуглеводні діляться на класи й гомологічні ряди.
Гелі — структуровані колоїдні системи з рідкою дисперсійною фазою. Драглисті тіла, механічні властивості яких подібні до властивостей твердих тіл. Гелі утворюються під час коагуляції золів.
Гетерогенні системи (від лат. heteros — інший) — неоднорідні системи, які складаються з однорідних частин (фаз), розділених поверхнею розділу.
Гідрати — тверді або рідкі речовини, які утворюються під час гідратації речовин. Наприклад, солі CuSO4 • 5H2O, Ba(OH)2 • 8H2O та інші є кристалогідратами.
Гліцерол HOCH2 -CHOH- CH2OH — найпростіший представник трьохатомних спиртів. Це безбарвна в’язка рідина, розчинна у воді, солодка на смак.
Глюкоза C6H12O6 — біла кристалічна речовина, солодка на смак, добре розчиняється у воді. Міститься в рослинах, у крові. Входить до складу целюлози, крохмалю, декстринів, сахарози, глікогену та інших вуглеводів.
Гомологічні ряди — групи родинних органічних сполук (гомологів), подібних за будовою, які мають загальні хімічні властивості й відрізняються один від одного на одну або кілька груп -CH2 - у молекулі.
Гомогенна система — фізико-хімічна система, яка складається з однієї фази. У гомогенній системі з двох і більше хімічних компонентів
кожний компонент розподілений у масі іншого у вигляді молекул, атомів, йонів, причому складові частини не можна відокремити один від одного механічним шляхом.
Декстрини (C6H10O5) — проміжні продукти гідролізу крохмалю. Декстрини застосовують у текстильній, поліграфічній і взуттєвій промисловості.
Денатурація білків — часткове або повне руйнування структури їхніх молекул.
Диполь — полярна молекула, яка складається з позитивних і негативних зарядів.
Дисперсність — характеристика розмірів частинок у дисперсних системах.
Дисперсні системи — гетерогенні фізико-хімічні системи, які складаються з дрібних частинок (дисперсна фаза), розподілених у навколишньому середовищі (дисперсійне середовище) — газі, рідині або твердому тілі — у вигляді дрібних частинок (кристаликів, крапельок або пухирців).
Дисперсна фаза — див. Дисперсні системи.
Дисперсійне середовище — див. Дисперсні системи.
Дифузія — самочинне проникнення один у одного приведених у зіткнення газів, рідин і твердих тіл, обумовлене вирівнюванням концентрацій речовин у первісно неоднорідній системі. Відбувається внаслідок теплового руху атомів або молекул.
Екзотермічні реакції — хімічні реакції, які супроводжуються виділенням теплоти, наприклад горіння вугілля.
Електролітична дисоціація — розпад електролітів (кислот, лугів, солей, тобто речовин із ковалентним полярним або йонним зв’язком) на йони під час їх розчинення або розплавлювання.
Емульсія — рідина, в якій містяться у зваженому стані мікроскопічні частинки іншої рідини.
Ендотермічні реакції — хімічні реакції, які супроводжуються поглинанням теплоти.
Етанова кислота CH3COOH — безбарвна рідина з різким запахом, добре розчинна у воді, слабка кислота. Безводна етанова кислота за +16,5 °С — тверда речовина, схожа на лід (звідси назва «крижана оцтова кислота»).
Етанол C2H5OH — безбарвна легкорухлива рідина з пекучим смаком, «кип. = 78 °C, Проявляє всі хімічні властивості спиртів.
Етен C2H4 (CH2 = CH2) — безбарвний газ зі слабким приємним запахом, трохи легше повітря, погано розчинний у воді, горить.
Етин C2H2 (ацетилен) — безбарвний газ, малорозчинний у воді, легше повітря. *пл. = -80,8 0C, «кип. = -83,6 0C.
Жири — сполуки гліцеролу й вищих карбонових кислот. Тваринні жири — тверді речовини (за винятком риб’ячого жиру); рослинні — рідкі речовини, інакше їх називають оліями.
До складу тваринних жирів входять головним чином насичені карбонові кислоти — стеаринова й пальмітинова, рослинних — нена-сичені карбонові кислоти.
Завись — дисперсні системи, в яких частинки твердої речовини рівномірно розподілені в рідині, наприклад частинки глини у воді. Це нестійкі системи й із часом розшаровуються. Дисперсні системи із частинками більше 10-4 см називають грубодисперсними, із частинками менших розмірів — високодисперсними, або колоїдними.
Загальна формула гомологічного ряду — формула, яка показує співвідношення атомів у молекулі органічної речовини.
Золі — колоїдні системи, складаються із частинок дуже малого розміру (10-5 -10-7 см).
Інгібітори — речовини, які сповільнюють реакції.
Істинні розчини — розчини, в яких частинки не можуть бути виявлені оптичним шляхом. Діаметр частинок в істинних розчинах менше 10-7 см.
Йони — електрично заряджені частинки, які виникають у разі втрати або приєднання електронів атомами або групами хімічно зв’язаних атомів.
Йонні рівняння реакцій — реакції між йонами в розчині.
Каталіз — зміна швидкості хімічної реакції в присутності каталізаторів. Каталізатори — речовини, які змінюють швидкість хімічної реакції.
Катіони — йони, які несуть позитивний електричний заряд.
Коагуляція — об’єднання дрібних частинок у дисперсних системах у більші під впливом сил зчеплення. Призводить до випадіння з колоїдного розчину пластівчастого осаду або до гелеутворення.
Колоїдні розчини — дисперсні системи, займають проміжне положення між істинними розчинами й грубодисперсними системами (суспензіями, емульсіями). Розміри колоїдних частинок — 10-5 -10-7 см.
Крохмаль (C6H10O5) — утворюється на світлі в листках рослин, є кінце
вим продуктом фотосинтезу. До складу крохмалю входять амілоза й амілопектин.
Кристалізація — утворення й ріст кристалів із розплаву, розчину або з газової фази в разі пересичення або переохолодження.
Кристалогідрати — кристалічні тверді речовини, до складу ґратки яких включені молекули води.
Метан CH4 — алкан, найпростіший вуглеводень, утворюється у природі під час розкладу органічних речовин без доступу повітря, наприклад, на дні боліт, у рудниках.
Мила — солі вищих карбонових кислот, головним чином пальмітинової, стеаринової, олеїнової. Натрієві солі — тверді мила, калієві солі — рідкі.
Ненасичені вуглеводні — сполуки Карбону й Гідрогену, в яких між атомами Карбону є, крім простих (одинарних) зв’язків, також подвійні, потрійні зв’язки (наприклад, алкени, алкіни).
Необоротні реакції — реакції, в результаті яких реагенти повністю перетворюються на продукти реакції, що не реагують між собою за певних умов.
Нафта — корисна копалина, рідке пальне; складна суміш органічних речовин: насичених вуглеводнів, нафтенів (циклопарафінів), ароматичних вуглеводнів та ін.
Оборотні реакції — хімічні реакції, які відбуваються одночасно у двох протилежних напрямках (прямому й зворотному), концентрації реагентів і продуктів реакції після досягнення рівноваги не змінюються.
Окисно-відновні реакції (ОВР) — хімічні реакції, в яких атоми одних хімічних елементів окиснюються, тобто віддають електрони, інші — відновлюються, тобто приймають електрони, при цьому відбувається перехід електронів від одних атомів до інших.
Органічні сполуки — сполуки, до складу яких входить елемент Карбон (крім карбонатної кислоти H2CO3 та її солей, а також CO2 і CO).
Пептидний зв'язок — зв’язок -CO - NH-, утворюється між залишками амінокислот у молекулах пептидів, стабілізує первинну структуру білку.
Пептиди — складні органічні речовини, які складаються з двох або більше залишків амінокислот, пов’язаних пептидним зв’язком (-CO - NH-).
Полімеризація — хімічна реакція сполучення однакових молекул у складні молекули великої молекулярної маси (макромолекули): nM ^ Mn, де M — молекула мономера, Mn — макромолекула, яка складається з n мономерних ланок, n — ступінь полімеризації.
Полімери — продукти полімеризації або поліконденсації багатьох молекул в одну укрупнену молекулу — полімер.
Поліетилен — продукт полімеризації етилену:
Полярна молекула — молекула, в якій виділяються позитивний і негативний полюси. Зв’язок у полярній молекулі — ковалентний полярний.
Пластмаси — конструкційні матеріали, що містять полімер.
Природні гази — корисні копалини, які містять, в основному, метан СН4 і супутні йому інші насичені вуглеводні. Використовується як дешеве й зручне паливо, у хімічних синтезах.
Розчин концентрований — розчин добре розчинної речовини, який містить цю речовину в кількості, близькій до насичення.
Розчин насичений — розчин, який містить максимально можливу кількість розчиненої речовини за певних умов.
Розчинена речовина — речовина, розчинена в розчиннику за певних умов.
Розчинність — здатність речовини утворювати з іншими речовинами однорідні системи — розчини, в яких речовина перебуває у вигляді окремих атомів, йонів, молекул або частинок.
Розчини — однорідні системи двох або більше речовин.
Сахароза C12H22On — біла кристалічна речовина, солодка на смак. Харчовий продукт у складі цукру.
Суміші — гомогенні або гетерогенні системи, що складаються з декількох речовин, кожна з яких зберігає в суміші свої індивідуальні властивості й може бути виділена в чистому вигляді.
Ступінь дисоціації — величина, яка характеризує стан рівноваги реакції дисоціації в гомогенних системах (а = ^дисУ^заг.).
Ступінь полімеризації — число, яке показує скільки залишків мономера (структурних ланок) входить до складу полімерного ланцюга.
Суспензії — зависі; системи, які складаються з рідких і твердих фаз, наприклад мутна глиниста вода, де дрібні тверді частинки зважені в рідині.
Супутні гази — гази, які супроводжують поклади нафти, утворюючи «газову шапку».
Тепловий ефект реакції — кількість виділеної або поглиненої теплоти в результаті реакції.
Хімічні реакції — перетворення одних речовин на інші речовини, які відрізняються від вихідних складом і властивостями.
Целюлоза — високомолекулярний вуглевод, полісахарид, який є головною складовою частиною оболонок рослинних клітин. Целюлоза складається із залишків молекул р- глюкози.
Швидкість хімічних реакцій — зміна концентрації реагентів за одиницю часу в одиниці об’єму.
Якісні реакції — характерні хімічні реакції, у результаті яких утворюються осади, гази, відбувається зміна кольору або інші добре визначувані зміни з одним певним йоном, елементом, сполукою, групою атомів.
Це матеріал з підручника Хімія 9 клас Гранкіна