mozok.click » Географія » Спеціалізація території та міжнародний поділ праці
Інформація про новину
  • Переглядів: 32
  • Автор: admin
  • Дата: 30-01-2018, 13:21
30-01-2018, 13:21

Спеціалізація території та міжнародний поділ праці

Категорія: Географія

Дайте визначення поняття «спеціалізація».

Поділ праці в минулому та в наш час. Поділ праці сформувався в результаті розвитку суспільства, коли між людьми виникли певні трудові зобов’язання, стосунки. Люди, займаючись індивідуальною трудовою діяльністю, розподіляли між собою обов’язки щодо виконання тієїчи іншої роботи спочатку в землеробстві, потім у скотарстві й, нарешті,у промисловості.

Формування виробничих відносин і розподіл обов’язків між учасниками цих процесів створили умови для суспільного поділу праці. Проте в ті далекі часи він не досяг такого рівня, щоб набути всіх його форм. Лишепісля відкриття Америк й Австралії, з розвитком транспорту, торгівлі йекономічних відносин міжнародний поділ праці став реальністю.

У наш час географічний (територіальний) поділ праці є формою суспільного розподілу праці, який відзначається спеціалізацією певних територій на виробництві певноговиду продукції. Він виявляється у формуванні господарськоїспеціалізації територій та товарному обміні результатамигосподарської діяльності.

МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ.

суспільного поділу праці є міжнародний географічний поділ праці. Зважаючи на це, кожна країна світу відзначається власною господарською спеціалізацією, спрямованою на потреби світового ринку. Алжир спеціалізується на нафтовидобуванні, Україна — на видобуванні залізної та марганцевої руд,виробництві електроенергії, металів, продукції сільського господарства.Японія — на розробці технологій робототехніки, випуску електроніки, транспортних засобів і морських суден. Тобто кожна країна має свою економічнунішу, ємність якої свідчить про рівень розвитку країни.



Чинниками міжнародного поділу праці є:

географічне положення країн (наприклад, приморські країни спеціалізуються на морському рибальстві, обслуговуванні світової морської торгівлі (Сингапур, Кіпр, Панама, Греція), внутрішньоконтинентальні країни (Австрія, Угорщина, Чехія, Казахстан) — на міжнароднихтранзитних перевезеннях сухопутним транспортом);природно-ресурсна база, яка визначає спеціалізацію країн на добувній промисловості, сільському, лісовому та лікувально-санаторномугосподарствах, відпочинку й туризмі;

соціально-економічні умови (коли різноманітні види спеціалізації формуються під впливом історичних особливостей розвитку країн,національних і релігійних традицій населення, наявності значних абовисококваліфікованих трудових ресурсів, нагромадженнякапіталів, науково-технічного прогресу, впровадження новітніх технологій тощо).

Однією з особливостей географічного поділу праці є те, що він дає змогу уникнути деяких проблем, пов’язаних, наприклад, із браком ресурсів у певному регіоні країни. Що більшийвибір взаємопов’язаних чинників і передумов має та чи іншатериторія або країна, то більші в неї можливості брати участь уміжнародному географічному поділі праці. Щоб подібна спеціалізація могла виникнути взагалі, необхідні певні умови: країна,що виходить на світовий ринок, повинна мати переваги бодайнад частиною інших виробників продукції, яку вона пропонує. Наприклад, мати дешеву сировину або володіти секретаминовітніх технологій. Водночас на світовому ринку мусить бутипопит на цю продукцію. І, нарешті, витрати на транспортування повинні бути обопільно вигідними і для країни-виробника,і для споживача. Ефективно вирішити ці завдання можливозавдяки застосуванню в економічній діяльності менеджментута маркетингу.

Менеджмент — це діяльність із керування та координування будь-яких економічних процесів та праці людей, що базується на знанні законів ринку.

Маркетинг — це одна із систем управління й організації підприємницької діяльності з розроблення нової продукції,виробництва і збуту товарів або послуг із метою отриманняприбутків.


Міжнародною спеціалізацією визначається господарська діяльність багатьох країн. Німеччина (мал. 12), Японія, Республіка Корея (мал. 13), наприклад, стали потужнимиекспортерами автомобілів, морських суден, продукції радіоелектроніки та робототехніки. Китай відзначається промисловою спеціалізацією широкого профілю. Завдяки великим обсягам виробництва він експортує безліч товарів. Дуже

розмаїта міжнародна спеціалізація в Канади та Австралії, це обумовлено їхнім значним ресурсним потенціалом.

Аргентина, Бангладеш, Болгарія спеціалізуються на виробництві сільськогосподарської продукції. Замбія — відомий експортер мідної руди та рафінованої міді. Україна посідає одне з перших місць у світі за видобуванням марганцевих, залізних, титанових, уранових руд, експортом зерновихкультур, соняшникової олії та меду (мал. 14). Ці напрямки й окреслюють їїміжнародну спеціалізацію.

На ступінь участі країни в міжнародному поділі праці впливає рівень розвитку продуктивних сил. Кожна країна, яка має абсолютні перевагиу виробництві будь-яких товарів і послуг, дістає змогу експортувати їх вобмін на товари, що вона не виробляє.

Історичні реалії свідчать, що існує потреба в розвитку міжнародних економічних відносин, в укладанні зовнішньополітичних і зовнішньоторговельних угод як між окремими підприємствами, так і на урядовомурівні між країнами та блоками країн.

Здійсніть дослідження. Визначте кількість китайських товарів, що використовуються у вашому помешканні. Порівняйте їх з товарами, зробленими в Україні або країнах ЄС. Зробіть висновок. Для дослідження придадутьсябудь-які товари: одяг, посуд, меблі,побутова техніка, канцтовари тощо.

дія ЗАКОНІВ Абсолютних І ПОРІВНЯЛЬНИХ ПЕРЕВАГ. Закони абсолютних і порівняльних переваг були сформульовані на основі праць учених, котрих вважають класиками економічної науки: відомихбританських економістів Адама Сміта (1723—1790) та Давида Рікардо(1772—1823). У 1776 р. А. Сміт у праці «Дослідження про природу і причини багатства народів» піддав критиці поширене на той час твердження,що багатство країни залежить від володіння дорогоцінними металами таіншими коштовностями. Він уперше обґрунтував тезу, що реальне багатство країни визначається товарами та послугами, якими можуть користуватися її громадяни. Тож була висловлена думка, що можливостівиробництва, за сприятливих умов його здійснення, визначаються природними чинниками. Такий підхід до зовнішньоекономічних відносин притаманний і багатьом сучасним економістам.

Принцип свободи торгівлі, або вільної торгівлі, є одним із пріоритетів сучасної економічної діяльності. Зважаючи наце, переваги визначаються різницею в абсолютних витратах на виробництво в кожній із країн. Цілком очевидно, щолимони й апельсини дешевше вирощувати в Іспанії, Італії таГреції, ніж у Бельгії, Нідерландах чи Великій Британії. Булоби безглуздо вирощувати в британських оранжереях лимони.

Із цього погляду Іспанія має абсолютні переваги над Великою Британією.

Закон абсолютних переваг не враховує відмінностей країн за їхньою виробничою спеціалізацією. Сучаснідослідження, які враховують чинникрозміру країн, допомагають пояснити, у якому обсязі та якого типу продукція буде залучена в міжнароднуторгівлю.

Суть закону абсолютних переваг полягає в тому, що країни експортують товари, які вони виробляють з меншими витратами (у виробництві яких вони мають абсолютну перевагу), та імпортують ті товари, що продукуються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких абсолютнаперевага належить їхнім торговим партнерам).

Абсолютні переваги можуть бути природними та набутими, пов’язаними з певними технологіями, кваліфікацією працівників, культурою виробництва, традиціями тощо. Але чи буде вигідно країні брати участь у міжнародних економічнихвідносинах, якщо витрати на виробництво всіх видів продукціїв неї нижчі від витрат потенційного партнера? На це запитаннядав відповідь Д. Рікардо у своїй праці «Принципи політичноїекономії та оподаткування» в 1817 р. Учений, вважаючи пояснення Сміта переконливими, водночас розвинув його теорію,сформулювавши ідею порівняльних переваг, які визначаються

різницею у витратах, проте не в абсолютних, а у відносних або порівняльних розмірах. Д. Рікардо довів, що міжнародний обмін можливий і бажаний вінтересах усіх країн. Він також визначив цінову зону, в якій обмін вигідний для кожної з країн, що бере в ньому участь. Зрозуміло, що виграш усіхсторін можливий лише за вільної торгівлі. Таким чином, вільна торгівля,стимулюючи міжнародну спеціалізацію, дозволяє кожній країні споживатине меншу кількість товарів, порівняно з періодом до спеціалізації, але мінімізуючи реальні витрати робочого часу на виробництво даного обсягу товарів та послуг.

Теорія розміру країни спирається на те, що держави з більшою територією зазвичай мають розмаїтіші кліматичні умови та природні ресурси, вони загалом ближчі до економічної самодостатності, ніж малі за розміром країни. Теорія абсолютних переваг нехтує транспортними витратами, хоча вонипо-різному впливають на великі й малі країни. Низькі транспортні витрати в невеликих країнах сприяють розвитку міжнародної торгівлі, а значнітранспортні витрати у великих країнах — її гальмують.

Суть закону порівняльних переваг полягає в тому, що підставою для виникнення та розвитку міжнародної торгівлі є винятково різницяу відносних витратах виробництва товарів, незалежно від абсолютноївеличини цих витрат. Як приклад, що пояснює механізм дії абсолютних переваг, розглянемо виробництво пшениці й тканини в США і Китаї(табл. 4).


Таблиця 4. Абсолютні переваги

У таблиці 4 наведено дані про витрати праці на виробництво однієї тонни пшениці в США та Китаї. Так, за 1 годину в США може бути вироблено 60 тонн пшениці, а в Китаї — лише 10, проте в Китаї за 1 годинуможе бути вироблено 50 метрів тканини, а в США — лише 40 метрів.Таким чином, США є ефективнішими у виробництві пшениці, а Китаймає абсолютні переваги порівняно із США у виробництві тканин (мал. 15).

ДІЛОВИЙ ЩОДЕННИК

1. Міжнародний географічний поділ праці е найвищою формою суспільного поділу праці. Завдяки йому кожна країна світу відзначаєтьсягосподарською спеціалізацією, спрямованою на потреби світовогоринку.

2. Міжнародна спеціалізація визначає господарську діяльність країн.

3. Міжнародна торгівля спирається на дію законів абсолютних та порівняльних переваг.

ЗНАЮ, розумію, вмію пояснити

1. Дайте визначення поняття «міжнародний географічний поділ праці» та назвітьйого основні чинники.

2. У Бразилії виробляється 20 % цукру й майже половина світового об’єму апельсинового соку. Про що це свідчить з економічної точки зору? Які висновки миможемо зробити?

3. Сформулюйте основні положення законів абсолютних і відносних переваг.

4. Яке значення законів абсолютних і відносних переваг для світової торгівлі?

 

Це матеріал з підручника Географія 9 клас Надтока, Топузов

 



^