Що таке держава. Чому виникла держава. Її функції » mozok.click
 

mozok.click » Правознавство » Що таке держава. Чому виникла держава. Її функції
Інформація про новину
  • Переглядів: 269
  • Автор: admin
  • Дата: 8-02-2018, 00:58
8-02-2018, 00:58

Що таке держава. Чому виникла держава. Її функції

Категорія: Правознавство

2.1. Що таке держава?

Люди споконвіку прагнули жити гуртом, адже спільно не тільки веселіше, але й легше було вижити фізично — і оборонятися від диких звірів, і здобувати собі їжу, і ладнати собі житло. Однак держави як суспільної організації у давнину ще не було. Первісне суспільство стало, по суті, родовою общиною і характеризувалося рівністю і колективізмом: усі разом працювали, а все, що було спільно здобуте чи впольоване, належало порівну всім членам общини. Питання, що стосувалися життя первісної спільноти, вирішували, як правило, на загальних зборах. Наприклад, загальні збори обирали старійшин — найавторитетніших, наймудріших, найсильніших представників роду, на яких покладалося повсякденне управління общиною, тобто загальні збори наділяли їх певною владою, натомість зобов’язуючись виконувати їх веління.

Так поступово первісне суспільство розвивається і на певному етапі переростає в державно організоване суспільство, а суспільна влада старійшин трансформується у владу державну.

Можливо, держава не є ідеальною формою співжиття для людей, оскільки вона виникає в соціально неоднорідному суспільстві та віддзеркалює всі його недоліки і суперечності. Але треба розуміти, що вона є позитивним явищем. Вона відіграє роль упорядника, організатора спільної діяльності людей, здатна цивілізовано розв’язувати соціальні конфлікти. Держава за допомогою права і правових інститутів спроможна забезпечити захист суспільства і кожної особистості, гарантувати життя та основні природні права людини.

Сказано — зроблено!

Оцініть інформацію з погляду знавця мов та знавця історії. Спробуйте сформулювати проблемні запитання для дискусії. Подискутуйте.

«Одними з найдавніших ... поселень були Чатал-Гуюк (територія сучасної

Туреччини) та Єрихон (у Палестині). Деякі вчені вважають, що вони були засновані понад 9 тисячоліть тому.

.Перші держави утворилися там, де основним заняттям стало землеробство, яке сприяло осілості населення. І відбулося це на межі IV - III тисячоліть до н. е.»

Всесвітня історія. Історія України : підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закладів / О. І. Пометун, П. В. Мороз, Ю. Б. Малієнко. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2014. — С.26



 

Зверни увагу!

Держава є політико-територіальна організація влади, яка з допомогою системи державних органів здійснює управління суспільством, а також вирішення загальносуспільних справ.

Соціальна сутність держави полягає в її здатності задовольнити потреби та інтереси певної спільноти (народу, нації, соціальної верстви, групи).

2.2. Чому виникла держава?

Отже, на певному етапі розвитку первісного суспільства, на зразок інших форм суспільної організації (рід, община, плем’я, союз племен), виникає держава. Які ж причини сприяли розпаду первісного ладу і появі державно організованого суспільства?

Причини виникнення держав у різних народів були різними. Так, у давніх Афінах головну роль у виникненні держави відіграла поява суперечностей, спорів, конфліктів усередині первісного суспільства, у римлян

виникнення держави спричинено боротьбою між римською родовою знаттю (патриціями) і чужинцями, що прийшли на цю землю (плебеями), у германських племен була потреба ведення загарбницьких походів. У народів Давнього Сходу важливу роль у виникненні державності відіграла необхідність організації робіт для будівництва зрошувальних каналів. У інків і майя утворення державності прискорив розвиток землеробства. У східнослов’янських племен держава виникла як наслідок поступового перетворення органів військової демократії на державні органи.

Отож, аналізуючи історичний розвиток людства, можемо побачити закономірності виникнення держави у різних народів і узагальнити, які з причин стали найсуттєвішими. Таким чином, у літературі зазвичай указують такі загальні причини виникнення держави:

1) перехід від привласнювального, споживальницького, господарства (збиральництва та мисливства) до відтворювального, виробничого, сприяв розподілу (спеціалізації) праці, а відтак замість колективної виникла приватна власність (якщо раніше все здобуте ділили між усіма порівну, то тепер кожен стає власником того, що виробив);

2) удосконалення знарядь праці сприяло зростанню її продуктивності, що зумовило можливість окремих людей накопичувати статки;

3) поява груп людей, які отримали змогу не працювати, а привласнювати продукцію, створену іншими;

4) розшарування суспільства на групи людей (класи), які мають різний майновий стан, різні інтереси, часом суперечливі;

5) необхідність упорядкування взаємин між людьми, вирішення соціальних суперечностей, що ставали дедалі гострішими, а влада первісного суспільства не могла впоратися з цим завданням;

6) особливості розвитку психіки та свідомості людей, яким притаманна потреба у спілкуванні, покорі, залежності від видатної особистості;

7) усвідомлення таких понять, як права (можлива поведінка) та обов’язки (необхідна поведінка);

8) рівень духовного розвитку суспільства; поява релігії і письма;

9) необхідність у нових засобах влади з можливістю примушувати до виконання обов’язків, карати за негідну поведінку, адже засоби громадського впливу (зауваження, обов’язок вибачитися чи відшкодувати завдані збитки, вигнання з роду) стають неефективними;

10) загроза втрати не лише продуктів своєї праці, а й життя, змушувала людей до такої організації співжиття, яка б не тільки захистила їх фізично, але сприяла б узгодженню, захисту їхніх інтересів.

Зазначений підхід до трактування причин виникнення держави охоплюється матеріалістичною теорією походження держави. Крім неї, існує низка інших теорій стосовно виникнення первісної (архаїчної) та сучасної (національної) держави.

Власне, держава стала єдиною можливою формою організації суспільного життя, що з’явилася там, де суспільство поділилося на прошарки з протилежними інтересами (стало соціально неоднорідним), а організація влади первісного суспільства неспроможна була врегулювати конфлікт між ними.


2.3. Які ознаки має держава?

Кожна держава має універсальні, основні ознаки, що притаманні їй на всіх етапах її розвитку. Такими ознаками є:

1) держава охоплює все населення країни у географічних кордонах. Територія — матеріальна основа існування держави. Сама територія не є державою, але створює фізичний простір, окреслений кордонами, у межах якого держава поширює владу на населення, яке проживає у ній;

2) обов’язковою ознакою держави є населення, яке пов’язане з нею громадянством чи підданством, адже територія зумовлює юридичний зв’язок особи з тією державою, в якій вона живе;

3) організація суверенної влади. Суверенітет — незалежність держави як у межах її території (єдність і недоторканність влади, невтручання інших держав у її внутрішні справи), так і в міжнародних відносинах (рівноправність з іншими державами);

4) вона має організацію особливої публічної влади, яка формально представляє все суспільство. Тобто у кожній державі є спеціальні професійні органи, що здійснюють управління загальносуспільними справами;

5) це організація влади, яка має у своєму підпорядкуванні апарат примусу (поліція, виправні установи, антикорупційні органи, армія);

6) це організація влади, яка фінансується завдяки податкам;

7) неодмінною ознакою держави є наявність загальнообов’язкових правил поведінки (юридичних норм), які розробляє, схвалює і охороняє держава. Без права держава не в змозі ефективно управляти суспільством, забезпечувати виконання своїх рішень.

Характеризуючи державу, можна виокремити й інші ознаки — атрибути держави: герб, гімн, прапор, грошова одиниця, мова, однак усі вони не є сутнісними.

2.4. Які функції виконує держава?

Держава виконує велику кількість функцій, які не є усталеними, а залежать від вимог часу, від того, якою є ця держава, чиї інтереси захищає.

Будь-яка держава має певні завдання, для реалізації яких вона покликана. Виконання цих завдань забезпечує державне управління суспільством.

Функції держави можна класифікувати за різними ознаками:

— за соціальним значенням — основні (неодмінно необхідні для будь-якої держави, бо характеризують її призначення) і неосновні (підтримка громадських рухів, екологічних організацій);

— за територіальною спрямованістю — внутрішні (здійснюються в межах території держави та розкривають її внутрішню політику) і зовнішні (які визначають діяльність держави на міжнародній арені);

— за сферою суспільного життя — економічні (діяльність держави у процесі регулювання економічних відносин), політичні (діяльність держави із забезпечення цілісності суспільства і його гармонійного розвитку на засадах демократії), соціальні (діяльність із забезпечення державної підтримки певних груп населення), екологічні (забезпечення захисту навколишнього природного середовища) тощо;

— за часом виконання — постійні (здійснюються впродовж усього часу існування держави, наприклад, правове регулювання суспільних відносин), тимчасові (здійснюються протягом лише певного часу існування держави, наприклад, під час стихійного лиха, війни).

Внутрішні функції сучасної держави можна деталізувати за сферою суспільного життя:

економічні — створювати умови для розвитку бізнесу, підтримувати вітчизняного виробника, стимулювати економічне зростання, забезпечувати недоторканність приватної власності, боротися з інфляцією і безробіттям, сприяти формуванню ефективної ринкової економіки; політичні — створювати демократичні умови для виявлення і врахування інтересів різних соціальних груп, національних меншин, забезпечувати збереження та розвиток націй, які проживають на території держави; захищати мир, державний лад, правопорядок; соціальні — забезпечувати реальне здійснення основних прав і свобод людини, соціальну допомогу населенню, охорону здоров’я, створювати умови для самореалізації кожної особистості, забезпечувати можли-

вість здобуття якісної освіти, стимулювати наукові дослідження, підтримувати розвиток культури.

Зовнішні функції, що визначають діяльність сучасної держави у взаємодії з іншими суб’єктами міжнародних відносин, — це: економічні — участь у створенні і розвитку світової економічної системи; участь у розв’язанні господарських, наукових проблем (дослідження і освоєння Світового океану, космосу);

політичні — забезпечення незалежності, суверенітету держави в рамках світового співтовариства; укладення міждержавних договорів; захист своєї країни від зовнішнього нападу (зокрема із використанням військових засобів); участь у забезпеченні миру в усіх регіонах планети; участь у боротьбі з порушеннями міжнародного правопорядку (тероризмом, злочинами проти людства). соціальні — участь у міжнародному забезпеченні та захисті прав людини; матеріальна (гуманітарна) допомога населенню інших країн у кризових ситуаціях; участь у захисті природного середовища; участь у міжнародному культурному співробітництві;

(fEsD Зверни увагу!

Функції держави — це напрями діяльності держави, спрямовані на досягнення її завдань.

2.5. Що таке влада? Що таке державна влада та які її ознаки?

У суспільстві діють різні види соціальної влади — влада глави сім’ї, духовна влада, влада роботодавця, влада лідера, політична і державна влада.

Влада характеризується такими ознаками:

- є явищем завжди соціальним (суспільним), бо може існувати і функціонувати тільки в межах суспільних відносин, тобто відносин між людьми;

- виступає невід’ємним атрибутом суспільства на всіх етапах його розвитку, адже суспільство є складним соціальним організмом, який постійно потребує управління, упорядкування;

- виступає як інтелектуально-вольовий процес;

- як правило, базується на силі.

Політична влада — це різновид соціальної влади, яка здійснюється для управління суспільством у його інтересах і яка регулює відносини між соціальними групами з метою досягнення та підтримання стабільності й порядку в ньому. Політична влада може здійснюватися будь-якими суб’єктами політики (народом або нацією, соціальною групою, політичною елітою, політичною партією чи окремим політичним лідером і, звичайно, державою). Стрижнем політичної влади є саме державна влада, яка поширюється на всі сфери суспільного життя і здійснюється через спеціально створені державні органи (парламент, уряд, суд). Тільки держава, на відміну від інших суб’єктів політики, може ухвалювати правові акти, які є обов’язковими для виконання. Тільки держава може використовувати юридичні засоби, щоб змусити громадян їх виконувати.

Зверни увагу!

Державна влада — це така політична влада, що діє від імені всього суспільства і здатна за допомогою правових і організаційних засобів реалізувати волю держави в межах конституції та законів (у сучасних демократичних державах).

Суть державної влади можна збагнути краще, коли згадати протилежне явище — відсутність державної влади. Стан анархії та безвладдя, як свідчать історичні факти, супроводжується й характеризується тяжкими злочинами, грабунками, насильством. Відсутність дієвої влади в суспільстві завжди призводила до чужоземного поневолення. Безлад та хаос можуть виникати також і внаслідок кризи державної влади, яка може призвести до економічної, фінансової й політичної скрути.


Ознаки державної влади:

— має завжди політичний і публічний характер;

— об’єднує населення в межах території держави, узгоджує інтереси різних соціальних груп та вирішує загальносуспільні справи;

— є суверенною (самостійною й незалежною як усередині держави, так і за її межами);

— здійснюється на постійній основі спеціально створеними органами;

— управляє суспільством за допомогою різних владних методів (заохочення, переконання й, зокрема, може застосовувати примус);

— її рішення знаходять відображення у законах чи інших правових актах, що є обов’язковими для виконання.

Печатка Карла IV на «Золотій буллі» 1356 року. Корона, скіпетр, держава — атрибути влади імператора Священної Римської імперії.

Сказано — зроблено!

Оцініть учнівську спробу пояснити поняття з використанням міжпредметних зв’язків. Складіть свій варіант пояснення.

Наталя, пояснюючи однокласниці Марічці ознаки держави, спробувала використати знання, отримані нещодавно на уроці біології, бо Марічка добре знала цей предмет. Наталя згадала будову клітини живих організмів і провела певні паралелі.

Держава (наче клітина — елементарна структурно-функціональна одиниця людства) має «ядро» (воно керує функціями клітини і є носієм спадкових ознак) — відокремлену владу, «цитоплазму» — територію всередині кордонів, «клітинну мембрану», яка відокремлює і захищає вміст клітини від навколишнього середовища, тобто забезпечує суверенітет держави, і різноманітні органели (вони забезпечують діяльність клітини) — населення клітини-держави, без яких клітина не може бути повноцінною. Здійснення всіх функцій клітини тісно пов’язано з наявністю в ній органічних речовин (білків, жирів і вуглеводів), а діяльність держави забезпечується податками, правовими нормами і наявністю апарату управління та примусу.

Клітини, як і держави, можуть бути різними за розмірами, формою, функціями, але мають спільні елементи будови.

Повторення — матір навчання!

1. Дайте відповіді на запитання:

- Що таке держава?

- Як і чому виникає держава?

- Яку роль відіграє держава в житті людини і суспільства?

- Що таке «функції держави» і як їх групують?

- Що таке державна влада? Використайте «Схему № 3» у «Додатку».

- Чим відрізняється політична і державна влада?

2. Поміркуйте, чи була держава на острові знаменитого Робінзона Крузо. Сформулюйте письмово свої міркування за таким алгоритмом:

Я вважаю, що...

Я так вважаю, тому що:

По-перше, ... По-друге, ... По-третє, ...

Отже, ...

3. Схарактеризуйте функції держави. Використайте «Схему № 2» у «Додатку».

4. Якщо б (гіпотетично) держава перестала виконувати якісь зі своїх функцій, як би це відобразилося на ситуації всередині країни? А на міжнародному становищі держави? Висловте свої міркування.

Сумлінно!

1. Склади власну класифікацію функцій держави, взявши за основу історичний фактор:

2. Поясни, використовуючи свої знання з історії та права, чи можна вважати Запорозьку Січ у другій половині XVI — першій половині XVII ст. державою? А в першій половині XVIII ст.?

 

Це матеріал з підручника Основи правознавства 9 клас Васильків, Кравчук

 






^