mozok.click » Правознавство » Словник юридичних термінів для школярів 9 класу
Інформація про новину
  • Переглядів: 1767
  • Автор: admin
  • Дата: 15-01-2018, 17:39
15-01-2018, 17:39

Словник юридичних термінів для школярів 9 класу

Категорія: Правознавство

Абсентеїзм - нез’явлення виборців на виборчі дільниці для здійснення актуголосування.

Адвокатура - добровільне професійне об'єднання юристів, призначення якогополягає в наданні, у випадках і в порядку, передбачених законодавством,юридичної допомоги громадянам та організаціям.

Активне виборче право - право громадян обирати склад виборних органів державної влади та місцевого самоврядування.

Антидемократичний державний режим - державний режим, за якого суттєво ускладнюються можливості реалізації прав і свобод громадян, а реальна влада зосереджується в руках неконтро-льованої народом групи осіб або в рукаходнієї особи.

Батьківство - факт походження дитини від певного чоловіка (батька).

Батьківські права та обов'язки - особисті й майнові права та обов'язки, що їх закон надає батькам (батькові й матері) для забезпечення належного виховання і матеріального утримання дітей,а також захисту їхніх прав та інтересів.

Безпосередня демократія - сукупність форм організації державної влади, заякої основні рішення щодо управліннясправами суспільства й держави схвалюються безпосередньо всіма громадянами на референдумах, зборах тощо.

Вибори - процес, унаслідок якого певна сукупність людей через голосування формує склад державного органу чи органу місцевого самоврядування.

Виборчі цензи - сукупність умов, відповідність яким є підставою для допуску громадян до участі у виборах.

Внутрішні функції держави - державні функції, що здійснюються в межах даної держави і в яких виявляється її внутрішня політика.



Гарантії прав та обов'язків - засоби та умови, які забезпечують цілковите й неухильне здійснення суб'єктивних правта юридичних обов'язків суб'єктів.

Громадянин - особа, яка перебуває у сталих юридичних зв'язках із конкретною державою, що знаходить вираження саме в наявності відповідного громадянства.

Громадянство - необмежений у просторі й часі правовий зв'язок особи з конкретною державою, який зумовлюєпоширення на особу всіх конституційних прав та обов'язків.

Громадянське суспільство - суспільство, в якому держава гарантує індиві

дам надійний захист усіх прав і свобод людини, зокрема рівні можливості щодопідприємництва, участі в політичній таінших сферах життєдіяльності суспільства.

Деліктоздатність - закріплена в законі здатність суб'єкта нести юридичну відповідальність за вчинене правопорушення.

Демократична держава - держава, що базується на визнанні та втіленнів суспільну практику таких принципів конституційного устрою, як народовладдя, політичний плюралізм, свобода й рівність громадян, реальність іневід'ємність прав людини тощо.

Демократичний державний режим

- державний режим, за якого реально забезпечується здійснення широкогокола прав і свобод громадян, які маютьреальні можливості впливати на формування та діяльність державних органів.

Держава - особлива політико-терито-ріальна організація, що має суверенітет, спеціальний апарат управління і примусу та здатна надавати своїм приписамзагальнообов'язкової сили для всьогонаселення країни.

Державна мова - мова, що є обов'язковою для використання в законодавстві, офіційному діловодстві, судочинстві тощо.

Державний апарат - система органів держави, які виконують управлінськіфункції.

Державний режим - сукупність форм і методів здійснення державної влади.

Державний суверенітет - повновладдя й незалежність держави, що полягаютьу її праві на власний розсуд вирішуватисвої внутрішні й зовнішні питання безвтручання в них будь-якої іншої держави.

Державні органи - державні організації, наділені державно-владними повноваженнями й покликані здійснювати від імені держави управлінські функціїв суспільстві.


Державні підприємства - державні організації, які здійснюють функції держави у виробничій сфері, безпосередньо забезпечують виробництво матеріальних благ.

Державні символи - встановлені Конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки даноїдержави, в яких уособлюється її суверенітет, а в деяких випадках - і певнийісторичний або ідеологічний зміст.

Державні установи - державні організації, які здійснюють функції держави,

пов’язані зі створенням нематеріальних благ.

Діти - за сімейним правом особи, що не досягли повноліття, а також особи,які, незалежно від віку, є синами й дочками своїх батьків.

Житлове право України - сукупність правових норм, що регулюють житлові правовідносини між громадянами тагромадян із державними та громадськими організаціями у процесі реалізаціїконституційного права людини і громадянина на житло.

Житловий фонд (державний) - сукупність жилих будинків та інших жилих приміщень, що знаходяться у власностімісцевих Рад народних депутатів, державних підприємств, установ, організацій і призначаються для проживаннялюдини і громадянина.

Житловий фонд (громадський) - сукупність жилих будинків та інших жилих приміщень, що належать колгоспам, іншим кооперативним організаціям, їх об’єднанням, профспілкам таіншим громадським організаціям.

Закон - акт законодавчого органу влади (парламенту), який має вищуюридичну силу щодо інших нормативно-правових актів.

Законність - правовий режим точного й неухильного здійснення законів та інших нормативних актів у всіх сферахдержавного й суспільного життя.

Злочин - суспільно небезпечне, протиправне, винне й карне діяння, яке завдає чи може завдати суттєвої шкодипевним суспільним відносинам, що охороняються кримінальним законом.

Зовнішні функції держави - державні функції, що здійснюються в процесі спілкування держави з іншими державами та міжнародними організаціями ів яких виявляється зовнішня політика.

Імпічмент - усунення Президента з поста на основі прийнятого парламентом за спеціальною процедурою рішенняпро його обвинувачення в учиненні державної зради або іншого злочину.

Конституційні принципи правового статусу особи - відображені в Конституції головні ідеї, покладені в основу вмісту й умов реалізації прав та обов’язківлюдини в державі.

Конституціоналізм - 1) політична система, що спирається на конституцію, конституційні методи управління; 2) науковий напрям, у межах якого досліджуються конституційні проблеми.

Конституція - основний закон держави, в якому регламентуються найважливіші відносини у сферах державного устрою, організації та функціонування

органів держави, правового статусу особи.

Конфедерація - форма державного устрою, за якої держави створюють об’єднані органи для досягнення конкретних цілей (наприклад, військові) зазбереження в інших питаннях цілковитої самостійності.

Материнство - правове становище жінки у зв’язку з народженням, утриманням і вихованням дітей.

Механізм держави - система державних організацій, які забезпечують реалізацію функцій держави.

Місцеве самоврядування - право певної територіальної громади (мешканців села, кількох сіл, селища або міста) самостійно вирішувати питання місцевогозначення в межах Конституції й законівУкраїни.

Монархія - форма державного правління, за якої вища державна влада зосереджується (повністю або частково) в руках однієї особи - монарха й передається як спадщина представникам правлячої династії.


Напівпрезидентська (змішана) республіка - форма республіканського правління, за якої президент обирається народом, але парламентові надаютьсяпевні повноваження щодо контролю задіяльністю президента під час формування уряду та здійснення виконавчоївлади.

Народ - населення певної країни.

Народний суверенітет - повновладдя народу, здійснення ним своєї невід’ємної та неподільної влади самостійно йнезалежно від будь-яких інших соціальних сил.

Народність - спільність людей, які проживають на одній території, поєднані спільною мовою, особливостями психічного складу, культури і способу життя та іншими загальними цінностями,що закріплені у звичаях, традиціях таінших соціальних нормах.

Населення - сукупність людей, що проживають на певній території, здійснюють свою життєдіяльність у межахадміністративної чи політичної одиниці.

Національна безпека - стан захищеності життєво важливих інтересів особи, держави й суспільства від наявних і можливих загроз у всіх сферах суспільних відносин.

Національний суверенітет - повновладдя нації у вирішенні всіх питань свого національного життя аж до реальної можливості створення самостійноїнаціональної держави.

Нація - спільність людей, які проживають на одній території, зв’язані за-

гальними економічними відносинами, спільною мовою, культурою, одним законодавством, національними інтересами, митними кордонами та іншими ознаками.

Необмежена (абсолютна) монархія -

монархія, в якій влада монарха ніким і нічим не обмежується, тобто в країнінемає ні органів, ні законів, що моглиб певною мірою змінити чи знехтувативолю монарха.

Норма права - формально визначене, сформульоване чи санкціоноване державою загальнообов'язкове правило поведінки загального характеру, реалізація якого забезпечується державним примусом.

Нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ компетентного державного органу, в якому закріплюються правила поведінки загального характеру, що забезпечуються державнимпримусом.

Нотаріат - система органів і посадових осіб, на яких покладено обов'язок посвідчувати безперечні права й факти,що мають юридичне значення, а такожвиконувати інші нотаріальні дії з метоюнадання цим правам і фактам юридичної вірогідності.

Обов'язок (юридичний) - передбачені правом міра й вид необхідної поведінкисуб'єкта.

Особа - людина як суб'єкт, що має індивідуальні інтелектуальні та іншіознаки й усвідомлює себе членом спільності таких же суб'єктів.

Парламентарна (конституційна) монархія - монархія, в якій влада монарха в усіх сферах здійснення державної влади суттєво обмежується; йому надаються лише формальний статус главидержави й виключно представницькіповноваження.

Пасивне виборче право - право громадян бути обраними до складу виборних органів державної влади та місцевогосамоврядування.

Первісне стадо - об'єднання окремих людей та їх груп для спільного полювання, спільного проживання, спільного добування і споживання їжі, іншихзасобів до існування.

Первісний лад - суспільно-економічна формація, певний тип суспільства, щохарактеризується колективною формоюоб'єднання людей, які спільно виробляли примітивні знаряддя праці, засобидо існування, де панували колективнавласність і суспільна влада. Розглядають дородову (група людей, первіснестадо) і родові спільності людей.

Підзаконний акт - акт компетентного державного органу, що видається на

підставі й на виконання законів.

Підприємницька діяльність - самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик діяльність суб'єкта з виробництва продукції, виконання робіт,надання послуг і заняття торгівлею зметою одержання прибутку.

Плем'я - спільність людей у докласовому суспільстві, що складалася з декількох родів, які мали багато спільних рис та інтересів: загальний діалект мови, однакові звичаї та релігійні культи, загальну територію для полювання іпроживання, загальне ім'я і т. ін.

Податки - обов'язкові платежі, що їх сплачують юридичні особи та населеннядо бюджету в розмірах і в строки, передбачені законом.

Поділ влади - модель побудови державного апарату, згідно з якою влада в державі має поділятися між законодавчими, виконавчими та судовимиорганами. При цьому кожна з владповинна бути незалежною від інших іводночас їм підконтрольною, що має наметі виключення можливості концентрації влади в руках одного органу.

Право - система загальнообов'язкових правил поведінки, що встановлені чисанкціоновані державою і забезпечуються її примусом.

Правова держава - держава, в якій панує право, де діяльність усіх її органів і посадових осіб здійснюється на основі та в межах, визначених правом, дене тільки особа відповідальна за свої діїперед державою, а й держава несе реальну відповідальність перед особою зарезультати своєї діяльності.

Правова поведінка - передбачена нормами права соціально значуща поведінка індивідуальних чи колективних суб'єктів, що контролюється їхніми свідомістю і волею.

Правовий статус особи - сукупність закріплених у законодавстві прав, свобод, обов'язків громадян і гарантій їхздійснення.

Правовідносини - специфічні суспільні відносини, учасники яких виступають як носії прав та обов'язків, установлених нормами права.

Правоздатність - передбачена нормами права здатність суб'єкта мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Правомірна поведінка - суспільно необхідна, бажана й допустима, під кутом зору інтересів громадянського суспільства, поведінка індивідуальних і колективних суб'єктів, що полягає уздійсненні норм права, гарантується таохороняється державою.

Правоохоронні органи - органи, що їх

держава наділяє компетенцією охорони суспільних відносин, урегульованих правом.

Правопорушення - суспільно небезпечне, шкідливе, протиправне, винне діяння деліктоздатної особи, що за нього може бути накладене покарання чистягнення.

Правопорядок - відповідність суспільних відносин приписам норм права.

Правосуб'єктність - здатність бути суб'єктом права (учасником правовідносин).

Президентська республіка - республіка, в якій повноваження глави держави, а в деяких випадках і глави уряду, належать президентові, який обираєтьсянепарламентським способом (громадянами держави) і формує уряд, що не несевідповідальності перед парламентом.

Проступок - діяння, що порушує приписи норм права, але не сягає рівня суспільної небезпеки, притаманного злочинам.

Республіка - форма державного правління, за якої вищі державні органи обираються населенням або формуютьсязагальнонаціональним представницьким органом влади.

Референдум - голосування населення всієї держави (загальнодержавний референдум) або його певної частини (місцевий референдум) із метою вирішення найважливіших питань суспільногожиття.

Рід - первинний виробничий, соціальний та етнічний колектив людей у докласовому суспільстві, що засновується та існує здебільшого на кровно-родиннихзв’язках.

Система права - внутрішня організація права, що полягає в єдності й погодженості правових приписів певної держави.

Сімейне право - сукупність правових норм, які регулюють особисті й пов’язані з ними майнові відносини громадян,що виникають із шлюбу й належностідо сім’ї.

Сім'я - первинна клітинка громадянського суспільства, в якій реалізується дітородна, виховна та інші функції суспільного життя; союз людей, оснований на добровільному й рівноправномушлюбі.

Соціальна держава - держава, зорієнтована на здійснення широкої та ефективної соціальної політики, яка має втілюватись у реальності прав людиний громадянина, в існування доступнихта ефективних систем освіти, охорониздоров’я, соціального забезпечення, упідтримку малозабезпечених прошарків

населення тощо.

Соціальні норми - правила, які регулюють поведінку людей у суспільстві.

Суб'єктивне право (право громадянина) - передбачена певною нормою права можливість суб’єкта поводитися певнимчином.

Суспільна влада - управління справами первинної спільності (роду, фратрії, племені), що здійснювалося всіма дорослими членами на загальних зборах,радах старійшин. Повсякденне керівництво покладалося на старійшин, військових вождів, ведучих на полюванні.

Суспільний порядок - порядок у суспільстві, який відповідає вимогам усього комплексу соціальних норм.

Суспільство - форма життєдіяльності людей, що склалась історично й відокремилась від навколишньої природи.

Унітарна держава - єдина централізована держава, що не має у своєму складі державних утворень і територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці (області, райони, провінції тощо).

Федерація - держава, до складу якої входять кілька державних утворень(суб’єктів федерації).

Форма держави - комплексне поняття, яке характеризує державу щодо формиправління, форми державного устрою тадержавного режиму.

Форма державного правління - порядок організації вищих державних органів, що визначає їхні структуру, компетенцію та взаємодію.

Форма державного устрою - порядок територіального поділу держави, взаємовідносин її складників між собою йдержавою в цілому та відповідної організації державних органів.

Фратрія - братство двох і більше племен, що характеризується розширенням взаємних зв’язків між родами.

Функції держави - основні напрями діяльності держави, в яких втілюютьсяїї сутність і соціальне призначення.

Шлюб - юридично оформлений добровільний, вільний та рівноправний союз чоловіка й жінки, що породжує їхнівзаємні права та обов’язки, спрямованіна створення сім’ї, народження й виховання дітей.

Юридичні (спеціальні) гарантії - правові засоби (юридичні норми та інститути), покликані забезпечувати реальність прав та обов’язків особи.

Юридичні факти - конкретні життєві обставини, з якими норми права пов’язують настання юридичних наслідків увигляді виникнення, зміни чи припинення правових відносин.

 

Це матеріал з підручника Правознавство 9 клас Андрусишин

 






^