mozok.click » Правознавство » Органи державної влади в Україні
Інформація про новину
  • Переглядів: 33
  • Автор: admin
  • Дата: 8-02-2018, 01:10
8-02-2018, 01:10

Органи державної влади в Україні

Категорія: Правознавство

Згадайте.... — що таке орган державної влади;

— які державні органи називають конституційними і чому;

— як називався уряд у державі Богдана Хмельницького.

Як ви розумієте... — значення слів «рада», «уряд», «адміністрація» ?

Чи знаєте ви, що... — рада, сейм, конгрес, кортеси, меджліс,

хурал, скупщина, бундестаг — сучасні назви парламентів різних країн?

«Законодавча влада — серце держави, влада виконавча — її мозок».

Жан-Жак Руссо, філософ

13.1. Верховна Рада України

Верховна Рада України є єдиним у нашій державі законодавчим органом державної влади. Це означає, що лише Верховна Рада України (далі — ВРУ) може ухвалювати закони, здійснюючи це від імені народу України і за його дорученням. ВРУ є постійно діючим однопалатним колегіальним органом, що складається з 450 народних депутатів із терміном повноважень 5 років.

Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні впродовж останніх п’яти років. Народні депутати України користуються депутатською недоторканністю, вони не можуть бути без згоди ВРУ притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

Порядок роботи ВРУ встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України. Щоб парламент України міг вважатися повноважним, треба, щоб було обрано не менш як дві третини від конституційного складу (від 450). ВРУ працює сесійно. За узгодження політичних позицій народні депутати об’єднуються у фракції. Обов’язковою вимогою для діяльності парламенту є формування коаліції депутатських фракцій, до складу якої повинно входити більшість народних депутатів від конституційного складу. Для здійснення законопроектної роботи і попереднього розгляду питань із числа народних депутатів створюються комітети, а також спеціальні комісії і тимчасові слідчі комісії.



Верховна Рада України приймає закони, затверджує Державний бюджет України, визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики, оголошує за поданням Президента України стан війни й укладення миру. ВРУ встановлює і змінює межі районів і міст, відносить населені пункти до категорії міст, здійснює найменування та перейменування населених пунктів і районів. Впродовж двох днів із моменту звернення Президента України ВРУ затверджує його укази про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації. ВРУ призначає чергові та позачергові вибори до органів місцевого самоврядування, призначає вибори Президента України, усуває Президента з поста в порядку імпічменту (особливої процедури відставки), розглядає питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та приймає резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України, а також здійснює кадрові призначення в межах повноважень, визначених статтею 85 Конституції України.

Організовує роботу ВРУ, веде її засідання, координує діяльність її органів Голова Верховної Ради України, якого обирають народні депутати України зі свого складу.

13.2. Органи виконавчої влади

Виконавчу владу в Україні здійснюють центральні та місцеві органи влади. Центральними органами виконавчої влади є міністерства й відомства — державні комітети (служби, агенції, інспекції) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, які становлять чітку вертикально організовану систему.

1. ЦЕНТРАЛЬНІ ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Діяльність центральних органів виконавчої влади регламентується Конституцією України, Законом України «Про Кабінет Міністрів України» (2014 р.), Законом України «Про центральні органи виконавчої влади»

(2011 р.)

Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Уряд здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів. Кабінет Міністрів України (далі — КМУ) відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.

До складу КМУ входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, міністри. КМУ відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний ВРУ. Кандидатуру для призначення на посаду Прем’єр-міністра пропонує Президенту України коаліція парламентських фракцій або парламентська фракція, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу ВРУ. Призначається Прем’єр-міністр Верховною Радою України за поданням Президента України. Кандидатури Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України призначає ВРУ за поданням Президента України, інших членів КМУ призначає Верховна Рада України за поданням Прем’єр-міністра України.

Максимальний термін повноважень КМУ відповідає терміну повноважень ВРУ, оскільки обрання нової ВРУ автоматично означає початок процедури формування нового КМУ.

Кожен міністр окремо може достроково заявити про свою відставку, але повністю КМУ може достроково припинити повноваження лише у двох випадках — якщо подає у відставку Прем’єр-міністр, у випадку смерті Прем’єр-міністра, або якщо ВРУ розглянула питання про відповідальність КМУ та ухвалила резолюцію недовіри КМУ більшістю від конституційного складу ВРУ.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем’єр-міністр України.


Повноваження КМУ визначені у ст. 116 Конституції України. Серед них можна виокремити такі повноваження Уряду України:

— забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального

захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

— розробка і здійснення загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;

— забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності; здійснення управління об’єктами державної власності відповідно до закону;

— розробка проекту закону про Державний бюджет України і забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подання Верховній Раді України звіту про його виконання;

— здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю.

Міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, проведення якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією та законами України (Стаття 6. Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»). Кількість міністерств, їх назви і розподіл функцій між ними визначаються під час формування Кабінету Міністрів України. Однак деякі назви діючих Міністерств можна навести як приклад: Міністерство юстиції України, Міністерство фінансів України,

Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство аграрної політики

України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство культури України, Міністерство оборони України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство праці та соціальної політики України.

Інші центральні органи виконавчої влади створюють для виконання окремих функцій з реалізації державної політики, для них встановлено такі назви: служби, агентства, інспекції. Діяльність цих центральних органів виконавчої влади спрямовує та координує Кабінет Міністрів України через

відповідних міністрів згідно із законодавством. Основними завданнями центральних органів виконавчої влади є:

1) надання адміністративних послуг;

2) здійснення державного нагляду (контролю);

3) управління об'єктами державної власності;

4) внесення пропозицій щодо забезпечення формування державної політики на розгляд міністрів, які спрямовують і координують їх діяльність;

5) здійснення інших завдань, визначених законами України.

Такими центральними органами виконавчої влади, серед інших, є: Державна фінансова інспекція України, Державна служба автомобільних доріг України, Державна архівна служба України, Державний комітет лісових ресурсів України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Державне агентство резерву України, Пенсійний фонд України, Антимонопольний комітет України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна митна служба України, Державна судова адміністрація України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Державна пенітенціарна служба України, Державна служба статистики України, Державна інспекція ядерного регулювання України, Національне космічне агентство України, Фонд державного майна України.

2. МІСЦЕВІ ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Діяльність місцевих органів виконавчої влади регламентує Закон України «Про місцеві державні адміністрації» (1999 р.). Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації, які є місцевими органами виконавчої влади і входять до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують:

1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;

2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин — також програм їх національно-культурного розвитку;

4) підготовку та виконання відповідних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів і програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Голів місцевих державних адміністрацій призначає Президент України лише за поданням Кабінету Міністрів України, але на термін повноважень президента. У разі обрання нового Президента України вони продовжують виконувати свої функції до призначення у встановленому законом порядку нових голів. Кандидатури на посади голів районних держадміністрацій подають у КМУ голови обласних держадміністрацій, а персональний склад районної та обласної держадміністрацій формують їх голови. Вони в межах своїх повноважень видають розпорядження, а керівники структурних підрозділів — накази. Розпорядження голів місцевих держадміністрацій, прийняті в межах їх компетенцій, є обов’язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами й організаціями, посадовими особами та громадянами.

13.3. Органи судової влади в Україні

Судову владу в Україні здійснюють суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції та забезпечує верховенство права і пряму дію Конституції на всій території України.

Система судів загальної юрисдикції, відповідно до законодавства, будується за принципами:

• територіальності (суди є в містах, районах, областях, це забезпечує доступність правосуддя),

• спеціалізації (відома аксіома — що вужча сфера, якою займається людина, то професійнішою і досконалішою є її діяльність, тому в Україні є як спеціалізовані суди, так і окремі судді спеціалізуються на розгляді конкретних категорій справ),

• інстанційності (існування кількох інстанцій, тобто рівнів, дозволяє оскаржувати рішення суду першої інстанції, якщо сторона невдоволена, а це дає можливість перегляду цього рішення судом вищого рівня).

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів», ухвалений 2 червня 2016 р.

Систему судоустрою, відповідно до цього Закону, становлять:

1) місцеві (окружні) суди — загальні, господарські та адміністративні суди першої інстанції, які утворюються в одному або кількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах);

2) апеляційні суди — суди апеляційної інстанції, які утворюються в апеляційних округах, де можна оскаржити рішення місцевого суду;

3) вищі спеціалізовані суди:

~ Вищий суд з питань інтелектуальної власності;

~ Вищий антикорупційний суд;

4) Верховний Суд України — найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції, до складу якого входять судді у кількості не більше двохсот. Зокрема, у складі Верховного Суду діють:

~ Велика Палата Верховного Суду;

~ Касаційний адміністративний суд;

~ Касаційний господарський суд;

~ Касаційний кримінальний суд;

~ Касаційний цивільний суд.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Додаткова інформація

Про місцевий, апеляційний та касаційний суди

Місцеві суди — це, як правило, суди першої інстанції, у яких справи розглядають уперше, із самого початку, із дослідженням усіх доказів і ухваленням рішення. Апеляційні та касаційні суди — це суди вищої інстанції, які можуть переглядати судові рішення за скаргами (апеляцією чи касацією). В апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції. У касаційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляція — це скарга на рішення суду нижчої інстанції, під час розгляду якої досліджують нові докази, а також перевіряють відповідність рішення вимогам законодавства. Результат — нове рішення по суті, яке виноситься органом судової влади вищої інстанції.

Касація — це перевірка судовим органом вищої інстанції правильності та законності рішення, прийнятого судовим органом нижчої інстанції. Результат — скасування або ствердження раніше винесеного рішення, яке набирає чинності після того.

13.4. Президент України

Президент України є главою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини та громадянина. Обирається громадянами України строком на 5 років, не більше ніж два строки поспіль, і виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України. За Конституцією України посада Президента України, щоб підкреслити її особливу важливість у державі, називається «пост Президента України». Його повноваження можуть припинятися достроково у разі відставки, неспроможності виконання своїх повноважень за станом здоров’я, усунення з поста в порядку імпічменту, смерті. У разі дострокового припинення повноважень Президента України більшість його обов’язків на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України.

Кандидат у Президенти України має бути громадянином України, який досяг тридцяти п’яти років, має право голосу, проживає в Україні впродовж десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

Президент України забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України; приймає рішення про визнання іноземних держав. А також призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою; призначає позачергові вибори до ВРУ; припиняє повноваження ВРУ у випадках, передбачених Конституцією.


 

До кадрових повноважень Президента України належать такі: вносити до ВРУ подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України; призначати на посаду та звільняти з посади за згодою ВРУ Генерального прокурора; призначати на посади та звільняти з посад половину складу Ради Національного банку України та половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

вносити до ВРУ подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України; призначати на посади та звільняти з посад вище командування Збройних Сил України.

Президент України є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; очолює Раду національної безпеки і оборони України; вносить до ВРУ подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України; про загальну або часткову мобілізацію, про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях; а також оголошує окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації — з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України.

Крім того, Президент України нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними; приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні; здійснює помилування; підписує закони, ухвалені ВРУ; має право вето щодо ухвалених ВРУ законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд ВРУ.

Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. Укази і розпорядження, видані Президентом України, є обов’язковими до виконання на всій території України.

Повторення — матір навчання!

1. Дайте відповіді на запитання:

— Що таке парламент?

— Що таке уряд?

— Яким є статус Президента України?

— Які органи здійснюють судову владу в Україні?

2. Назвіть місцеві органи виконавчої влади.

3. Опишіть систему органів виконавчої влади.

4. Поясніть, чому Верховну Раду України називають представницьким органом.

5. Схарактеризуйте роль глави держави в Україні.

6. Поясніть, як ви розумієте завдання органів виконавчої влади.

7. Розгляньте «Схему № 9» у «Додатку» та розкажіть про систему судоустрою в Україні.

Завдання для домашньої роботи:

1. Визнач, як впливають на формування уряду Верховна Рада України і Президент України.

2. Проаналізуй роль Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України у прийнятті Державного бюджету України.

 

Це матеріал з підручника Основи правознавства 9 клас Васильків, Кравчук

 



^