mozok.click » Правознавство » Неповнолітні у трудових правовідносинах
Інформація про новину
  • Переглядів: 457
  • Автор: admin
  • Дата: 8-02-2018, 01:21
8-02-2018, 01:21

Неповнолітні у трудових правовідносинах

Категорія: Правознавство

Згадайте.... — найважливіші трудові права людини та гарантії їх реалізації, закріплені в Конституції України.

Як ви розумієте... — відомий афоризм Генрі Форда «Займайтесь улюбленою справою, і у вашому житті не буде жодного робочого дня»?

Чи знаєте ви, що... — згідно з доповіддю Міжнародної організації праці на сьогодні у світі налічується близько 21 мільйона осіб — чоловіків, жінок та дітей, які потрапили в тенета примусової праці?

«Для людей робота має бути насолодою».

Езоп, давньогрецький байкар

23.1. Прийняття на роботу неповнолітніх

Усі відносини, що стосуються найманої праці (зокрема відносини з приводу працевлаштування і підготовки працівників, відносини працівників і роботодавця, відносини з розв’язання трудових спорів), урегульовані нормами трудового права, які закріплені у Кодексі законів про працю України (далі — КЗпПУ) та інших законах.

Реалізувати своє право на працю особа може, за загальним правилом, із 16 років. Хоча, як виняток, на роботу може бути прийнята і дитина, якій виповнилося 15 років, а у вільний від навчання час, якщо це не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, допускається працевлаштування для виконання легкої роботи учнів шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів з 14 років (але згода одного із батьків або особи, що його заміняє, в таких випадках є обов’язковою).

Прийняття на роботу — це юридичне оформлення трудового договору, за яким працівник і роботодавець беруть на себе взаємні обов’язки. Зокрема, працівник зобов’язується виконувати визначену договором роботу з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати необхідні для виконання роботи умови праці.



Укладаючи трудовий договір, особа подає такі документи:

• заяву про прийняття на роботу;

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

• трудову книжку (якщо працівника приймають на роботу вперше, йому оформляють протягом п’яти днів трудову книжку — основний документ про трудову діяльність працівника);

• військовий квиток (для військовозобов’язаних);

• довідку про стан здоров’я (у випадках, визначених законодавством);

• документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію) — за потреби, якщо закон це передбачає;

• інші документи, подання яких передбачено законодавством України (направлення на роботу, характеристику й документи про обрання на посаду та ін., наприклад, довідка про присвоєння ідентифікаційного коду).

Від осіб, які влаштовуються на роботу, під час укладення трудового договору заборонено вимагати відомості щодо партійної і національної належності, походження, реєстрації та інші, подання яких не передбачено законодавством.

Якщо працівник неповнолітній, то трудовий договір обов’язково укладається в письмовій формі, хоча усна його форма зазвичай не забороняється. Але є й інші випадки укладення трудового договору в письмовій формі, наприклад, контракт, чи коли працедавець — фізична особа.

Під час укладання трудового договору сторони (роботодавець і працівник) домовляються про трудову функцію працівника (посаду); місце роботи (конкретний підрозділ); строк дії трудового договору; час початку виконання трудової функції; розмір заробітної плати, а також інші умови. Наприклад, може бути обумовлено випробувальний строк, однак для неповнолітніх працівників його не встановлюють.

У трудових відносинах діти прирівнюються у своїх правах до повнолітніх осіб (набувають повної трудової дієздатності, як ви вже знаєте), однак щодо деяких умов праці (в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших) користуються встановленими пільгами.

На кожному підприємстві, в установі, організації роботодавець веде спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.


23.2. Робочий час і час відпочинку неповнолітніх.

Оплата праці

Поясни (поясніть) логічний ланцюжок у структурі поняття

Чинне законодавство встановлює норми тривалості робочого часу. Нормальна його тривалість становить 40 годин упродовж тижня.

Деяким категоріям працівників (враховуючи їхній вік, умови та інтенсивність праці, специфіку трудових функцій та ін.) встановлюється менша норма тривалості, яка так і називається — скорочений робочий час. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої законодавством для осіб відповідного віку. Тобто, для працівників віком від 16 до 18 років — 18 годин на тиждень; для осіб віком від 15 до 16 років — 12 годин на тиждень.

2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, а також деяких інших категорій, що визначені законодавством, — не більш як 36 годин на тиждень.

Залучення неповнолітніх працівників до надурочних робіт (понад встановлену тривалість робочого часу) заборонено.

За угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці здійснюється в такому випадку згідно з нормами виробітку чи залежно від відпрацьованого часу.

До видів часу відпочинку належать:

1) перерви упродовж робочого дня чи зміни (для відпочинку і харчування — не більше 2 годин);

2) щоденний відпочинок між робочими днями чи змінами (не менше 12 годин);

3) щотижневі вихідні дні (один або два дні, причому загальним вихідним днем є неділя);

4) щорічні святкові та неробочі дні;

5) щорічні відпустки — найтриваліший час відпочинку, що призначається для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Основна щорічна відпустка надається працівникові за відпрацьований робочий рік і не може тривати менше 24 календарних днів. Для окремих категорій працівників основна відпустка може бути й тривалішою. Так, неповнолітнім працівникам основна відпустка надається тривалістю 31 календарний день у будь-який зручний для них час.

Зверни увагу!

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Буквально, дослівно

Мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці (таке визначення набуло чинності з 01.01.2017)

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.


Згідно з пп. 8 п. 1 ст. 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Законом України «Про Державний бюджет на 2017 рік», який ухвалено ВРУ 21 грудня 2016 року, передбачено, що мінімальна зарплата становитиме: у місячному розмірі: із 1 січня — 3200 грн; у погодинному розмірі: із 1 січня — 19,34 грн.

Заробітна плата неповнолітнім працівникам за скороченої тривалості щоденної роботи виплачується в такому самому розмірі, як працівникам відповідних категорій за повної тривалості щоденної роботи.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть установлювати учням доплати до заробітної плати.

23.3. Особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми

Розірвання трудового договору означає припинення його дії за волевиявленням однієї зі сторін трудового договору або з ініціативи особи, яка не є стороною трудового договору, однак може вимагати його припинення.

Специфіка припинення трудового договору з ініціативи працівника

полягає в тому, що працівник, який уклав трудовий договір на невизначений строк, має право його розірвати за власним бажанням, попередивши про це роботодавця письмовою заявою за 2 тижні. До закінчення строку попередження працівник має право відкликати свою заяву, за винятком випадків, коли на його місце вже запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. За наявності поважних причин (наприклад, у зв’язку з переїздом в іншу місцевість; вступом до навчального закладу; виходом на пенсію та інших) договір розривається у той строк, про який просить працівник.

Якщо трудовий договір було укладено на чітко визначений строк, то його дострокове припинення з ініціативи працівника може бути тільки з поважних причин: а) хвороба або інвалідність працівника, що унеможливлює виконання роботи; б) порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного договору чи угоди сторін; в) наявність інших поважних причин (переїзд в іншу місцевість, догляд за хворою дитиною і ін.).

Особливості має і припинення трудового договору з ініціативи роботодавця, зокрема, закон чітко визначає загальні й додаткові підстави.

Загальні підстави передбачені ст. 40 КЗпП України. До них належать:

1) зміни в організації виробництва та праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності

або штату працівників (керівник зобов’язаний попередити працівника про наступне звільнення не пізніше як за 2 місяці);

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичне невиконання працівником трудових обов’язків без поважних причин (якщо до нього раніше вживалися заходи дисциплінарного стягнення або громадського стягнення);

4) прогул без поважних причин, зокрема відсутність на роботі понад три години упродовж робочого дня;

5) нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців унаслідок тимчасової непрацездатності (через хворобу, якщо законодавством не встановлено іншого строку, наприклад, за хворими на туберкульоз місце роботи зберігається 12 місяців. За працівниками, які втратили працездатність унаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, місце роботи зберігається до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності);

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

8) учинення розкрадання за місцем роботи (зокрема дрібного)

державного чи громадського майна, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів

громадського впливу;

9) призов або мобілізація власника — фізичної особи під час особливого періоду.

10) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Додаткові підстави припинення трудового договору з ініціативи роботодавця встановлені ст. 41 КЗпП України і стосуються окремих категорій працівників (керівників підприємства, установи, організації, головних бухгалтерів, службових осіб, працівників, які виконують виховні функції, посадових осіб тощо).

Не допускається звільнення з ініціативи роботодавця працівників під час їх хвороби або перебування у відпустці.

Підставами припинення трудового договору можуть бути і вимоги третіх осіб, які не є стороною трудового договору. Такими особами є профспілкові органи; судові органи; військові комісаріати; а стосовно неповнолітніх працівників — батьки, усиновителі і піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю. Вказані особи мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, зокрема й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

23.4. Охорона праці неповнолітніх

На всіх підприємствах, в установах, організаціях роботодавець зобов’язаний забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці.

Наприклад, роботодавець зобов'язаний уживати заходів щодо оздоровлення і полегшення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, позитивного досвіду з охорони праці, зниження й усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо.

Особлива охорона праці неповнолітніх працівників пов’язана з тим, що у підлітковому віці фізичний розвиток дитини ще не завершений, унаслідок чого організм має підвищену чутливість до несприятливих виробничих чинників. Саме тому всі особи, молодші вісімнадцяти років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові.

У законодавстві чітко визначено, в яких випадках заборонено використання праці неповнолітніх.

Право, виражене в тексті закону

Кодекс законів про працю України

(1972, редакція від 05.10.2016, витяг)

Стаття 190. Забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

Забороняється також залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Стаття 192.

Забороняється залучати працівників, молодших вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

De jure Право, виражене в тексті нормативного акту

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми,

затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України N 59 від 22.03.96 (витяг)

2. Підлітків забороняється призначати на роботи, які пов'язані виключно з підійманням, утриманням або переміщенням важких речей.

3. До роботи, що потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються підлітки, які не мають медичних протипоказань, що засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом. До тривалої роботи з підіймання та переміщення важких речей підлітки до 15 років не допускаються.

4. Роботодавець повинен забезпечити обов'язкове проходження підлітками, які у нього працюють, попереднього та наступних періодичних медичних оглядів.

5. Загальна тривалість робочого часу підлітків не повинна перевищувати 24 год на тиждень для підлітків 14-15 років та 36 год — для підлітків 16-17 років. Обов'язковим повинен бути рівномірний розподіл тижневого робочого часу за днями п'яти- або шестиденного робочого тижня.

6. Робота підлітків з вантажами не повинна становити більше 1/3 робочого часу.

7. Вага окремого вантажу та сумарна вага вантажу, який повинні підіймати та переміщувати підлітки, не повинна перевищувати граничних норм, зазначених у таблицях 1 і 2.

Таблиця 1. Граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками _під час короткочасної та тривалої роботи_

Примітки. 1. Короткочасна робота — 1-2 підняття та переміщення вантажу; тривала — більше ніж 2 підняття та переміщення протягом 1 год робочого часу, зазначеного у п. 5 цих норм. 2. Календарний вік визначається як число повних років, що відраховуються від дати народження. 3. У вагу вантажу входить вага тари та упаковки.

4. Докладене м’язове зусилля під час утримання або переміщення вантажу з використанням засобів малої механізації не повинно перевищувати граничної норми ваги вантажу, його тривалість — не більше 3 хв, подальший відпочинок — не менше 2 хв.

Таблиця 2. Граничні норми сумарної ваги вантажу для підлітків у розрахунку

на 1 год робочого часу

Сумарна вага вантажів (кг), що їх підіймають (переміщують) під час виконання роботи

Примітки. 1. Сумарна вага вантажу дорівнює добутку ваги вантажу на кількість його підйомів (переміщень). 2. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, верстата, конвейєра і т. ін. 3. Висота підіймання не повинна перевищувати 1 м. 4. Відстань переміщення вантажу вручну не повинна перевищувати 5 м.

Практичне завдання

Дайте правову оцінку ситуацій, використовуючи отримані знання з теми. У яких із указаних ситуацій роботодавець не порушив норм трудового

законодавства?

1. Директор продуктового магазину взяв на роботу вантажником 17-річного підлітка.

2. Роботодавець виплачує 15-річному неповнолітньому, який працює всього 24 години на тиждень, заробітну плату за нормами виробітку.

3. Роботодавець установив 17-річній дівчині, яку прийняв на посаду касира, випробувальний строк.

4. Роботодавець розірвав трудовий договір із неповнолітнім працівником, як того вимагали його батьки.

5. Роботодавець в усній формі уклав трудовий договір із 16-річним працівником.

6. Роботодавець наказав неповнолітньому працівникові залишитися після зміни на роботі, щоб завершити розпочату роботу, яку працівник не встиг виконати.

Розв'яжіть юридичну ситуацію

Дайте юридичну оцінку запропонованої ситуації згідно з Кодексом законів про працю України

1. 17-річному Тимофієві Громчуку, який працює на підприємстві з грудня 2016 року, роботодавець запланував відпустку протягом 24 календарних днів у жовтні 2017 року. На прохання Громчука перенести відпустку на липень адміністрація відповіла відмовою. Яка тривалість відпустки для підлітків? У які місяці підліткам повинні надавати відпустку?

2. 16-річний юнак влаштувався на роботу на посаду менеджера. Роботодавець оформив трудовий договір у письмовому вигляді, передбачив у ньому 24-годинний робочий тиждень і оплату праці відповідно до відпрацьованого часу. Чи дотримав роботодавець вимог трудового законодавства ?

3. Батьки 17-річної дівчини, яка працевлаштувалася прибиральницею, вимагають у роботодавця звільнення їхньої доньки у зв’язку з тим, що вона має хронічне захворювання органів дихання та алергію на деякі дезінфекційні розчини, а робота, пов’язана з їх використанням, може призвести до загострення хвороби. Проаналізуйте ситуацію відповідно до норм чинного трудового законодавства. Чи зобов’язаний роботодавець розірвати трудовий договір з неповнолітньою?

Повторення — матір навчання!

1. Дайте відповіді на запитання:

— Що таке трудовий договір?

— Які документи потрібні для укладення трудового договору?

— Що таке робочий час?

— Які є види тривалості робочого часу?

— Що таке час відпочинку?

— Які є види часу відпочинку?

— Що таке відпустка?

2. Схарактеризуйте робочий час і час відпочинку неповнолітніх.

3. Які особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми?

4. Схарактеризуйте поняття «охорона праці» за власним алгоритмом.

Сумлінно!

1. Склади розгорнутий план повідомлення на тему «Трудові правовідносини».

2. Запиши в таблицю «Робочий час неповнолітніх» потрібні цифри:

Робочий час неповнолітніх

 

 

Це матеріал з підручника Основи правознавства 9 клас Васильків, Кравчук

 






^