На цьому уроці ви дізнаєтеся:
• про біологічні ритми та здоров’я;
• про значення сну в юнацькому віці.
Пригадайте!
Як взаємопов’язані особиста гігієна та здоровий спосіб життя?
Що таке біологічні ритми. Біологічні ритми, або біоритми, — це регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя: молекулярному, клітинному, органо -тканинному, організмовому, популяційно -видовому й біосферному.
Початком вивчення біоритмів уважають 1729 р., коли французький астроном Ж.-Ж. деМеран виявив, що листки рослин здійснюють періодичні рухи протягом доби. Пізніше були встановлені та визначені біологічні ритми, властиві практич -но всім живим організмам. Вивчення біоритмічних процесів сприяло створенню нової наукової дисципліни — хронобіології (з грецьк. час), яка досліджує вплив на процеси життєдіяльності й поведінку організмів ритмів зовнішнього середо вища та біосфери.
Розрізняють зовнішні й внутрішні біорит -ми. До внутрішніх біоритмів належать, напри -клад, ритм дихання, серцебиття, травлення, виділення. Зовнішні біоритми пов’язані з розташуванням Землі в космічному просторі, її обер -танням навколо своєї осі та навколо Сонця.
Біоритми мають різну періодичність: від частки секунди до певної кількості років.
Біологічні ритми та їхній вплив на організм людини (мал. 21). Біологічний ритм — це один із механізмів, що дає змогу організмові пристосуватися до умов життя, які постійно змінюються. Ця адаптація відбувається про -тягом усього життя, бо зовнішнє середовище постійно трансформується.
У людей виявлено понад 300 процесів, які перебігають у добовому біорит -мі й становлять фізіологічну основу для раціональної організації режиму праці та відпочинку. В організмі людини відбуваються періодичні зміни ритму роботи всіх систем і органів: після 12 - ї год проходить перший період денної активнос -ті, після 14 - ї год самопочуття знову поліпшується. Після 18 - ї год ми стаємо роз -дратованими, а о 20 й год наш психічний стан знову нормалізується. Упродовж доби змінюється також ефективність розумової праці. Так, найбільша точність у вирішенні логічних завдань спостерігається в ранкові години. Швидкість від -повідей (їхня кількість за одиницю часу) досягає максимуму з 11- ї до 13 -ї год. Тоді ж найкращою є зорова пам’ять. Тому уроки математики, хімії, фізики стоять у шкільному розкладі занять першими й другими, а, наприклад, уроки іноземної мови — третіми й четвертими. Продуктивність розумової праці з 14 - ї до 16 - ї год дещо знижується, що пояснюється режимом харчування. У передвечірні години спостерігається друге підвищення працездатності, але для тих видів діяльності, які не потребують тривалого сильного напруження, пов’язаного з логічним мис ленням.
Поміркуйте
Як ви розумієте вираз давніх римлян, які вважали Мінерву богинею мудрості: «Сови Мінерви вилітають уночі»?
Я вважаю Так. А Ти?
Обговоріть подану інформацію. Порівняйте її з вашим біологічним годинником. Складіть для себе карту біоритмів і спрогнозуйте власний стан здоров’я, динаміку працездатності й умови, що допоможуть запобігти захворюванням.
Добові біоритми контролює «біологічний годинник» — пристосувальний механізм, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися в часі. Його дія ґрунтується на строго періодичних фізико-хімічних процесах, які відбуваються в організмі. Кожна людина з дня народження живе за власним «біологічним годинником», який впливає на фізичний стан, прояв інтелектуальних здібностей, емоційність. Учені виокремлюють біоритми, які тривають 23 дні (фізичний цикл), 28 днів (емоційний цикл) і 33 дні (інтелектуальний цикл) і дають можливість більш-менш точно прогно-
зувати стан здоров’я й динаміку працездатності людини. Перша половина кожного з трьох біоритмів характеризується зростанням, а друга — зниженням активності. Дні переходу позитивної фази в негативну називають критичними, і якщо вони збігаються відразу в усіх трьох ритмах, то можуть виникати хвороби.
Біологічні ритми й здоров’я. Упродовж сотень мільйонів років еволюції три -вав процес пристосування організмів до змін довкілля, вироблялися ритмічні процеси життєдіяльності.
Стан організму людини залежить від її внутрішнього біоритму. Протягом доби більшість фізіологічних процесів періодично коливається. Різні функції організ -му мають неоднаковий ритм інтенсивності. Установлено, що ритмічно змінюється температура тіла людини. Удень вона підвищена, її максимальне значення припа дає на 18 - ту год. Уночі температура тіла знижується, її мінімальне значення фіксу -ється в часовому проміжку між 1- ю год ночі й 5 - ю год ранку. Це пов’язано з тим, що вдень обмін речовин більш інтенсивний, унаслідок чого активність організму під вищується. Ритмічні добові коливання характерні також для артеріального тиску: удень він підвищується, уночі — знижується.
При патологічних станах організму багато його ритмів порушується. Напри -клад, у хворих на гіпертонічну хворобу вночі артеріальний тиск не знижується, а, навпаки, підвищується, що призводить до погіршення їхнього самопочуття. Велике значення для здоров’я людини мають сезонні біоритми. Вони визнача -ють залежність захворюваності від пори року. Ви, напевно, помічали, що восени й особливо навесні частішими стають загострення хвороб дихальних шляхів, алер -гії, ревматизму тощо.
Інтенсивність більшості фізіологічних процесів підвищується вранці й зни -жується вночі. Ці дані потрібно враховувати, плануючи режим дня. Вивчення біологічних ритмів дає змогу людині виробити найсприятливіший режим праці й відпочинку.
Сон, біоритми та здоров’я людини. Стан здоров’я та працездатність людини багато в чому залежать від того, наскільки режим праці й відпочинку відповідає її індивідуальним біоритмам. Тому, на думку вчених, найважливіший добовий ритм людини — це чергування сну й неспання. Середня тривалість сну має становити не менше 8 год. Утім, співвідношення сну й неспання дуже індивідуальне.
Залежно від характеру біоритмів, людей можна розділити на біоритмічні типи, або хронотипи. Це «сови», які пізно лягають спати й прокидаються пізні -ше (мал. 22). Найбільш активні вони в другій половині дня або ввечері й уночі. «Жайворонки» рано встають, бадьорі, життєрадісні, енергійні в першій половині
дня. Людей, активність яких не має чітко вираженої підпорядкованості періоду доби, іно ді називають «голубами».
Біоритми й нормальна взаємодія систем ор -ганізму взаємопов’язані. Тому за біоритмами можна зробити висновок про загальний стан організму. Якщо біоритм людини порушуєть -ся, то є ймовірність захворіти, тому режим праці та відпочинку мають відповідати хро нотипу. Збій біоритмів може відбутися й тоді,
коли людина різко змінює режим праці та відпочинку. Тоді різко погіршується самопочуття, знижується імунітет. Дуже часто в людей, які належать до ранкових хронотипів, але працюють уночі, порушується діяльність серцево - судинної сис -теми, терморегуляція тощо, розвивається хронічна втома. (Пригадайте вивчене раніше). Людина постійно почувається втомленою, її організм не відновлюється під час відпочинку, тому такі люди частіше, ніж інші, страждають від хронічних хвороб і застудних захворювань.
Поміркуйте
Як ви розумієте прислів’я: «Ранній сон миліший за все», «Добрим людям гарно спиться, добрим людям гарне сниться»?
Про значення сну в юнацькому віці. Приблизно третину життя ми проводи -мо вві сні. Сон є невід’ємною частиною нормального добового ритму й зазвичай триває цілу ніч.
Сон — це функціональний стан організму, під час якого гальмується діяль -ність кори головного мозку. (Пригадайте вивчене на уроках біології).
Тривалість сну змінюється протягом життя й відрізняється в дітей і дорослих.
У юнацькому віці для хорошого міцного сну необхідно від 8 до 10 год. Чому саме в підлітковому та юнацькому віці серед інших чинників здорового способу життя основну роль відведено сну?
Варто зменшити нормальну тривалість сну на 1,5 год — і рівень уважності людини знизиться приблизно на третину. Хронічна сонливість значно погіршує пам’ять, здатність думати та приймати рішення, збільшує ймовірність отримання травм. Під час сну відбуваються зміни всіх процесів життєдіяльності організму, зменшуються витрати енергії, відновлюються й починають функціонувати си стеми, які зазнали перенапруження (перевтома або хворобливі зміни), активно синтезуються гормони. (Пригадайте їхню роль). Сон усуває втому й попереджає виснаження нервових клітин. Відбувається накопичення багатих енергією спо -лук, при цьому підвищуються захисні сили організму. За відсутності повноцін -ного сну непомітно, але досить швидко створюються умови для розвитку патоло гічних змін у роботі органів і систем організму.
Працюємо разом
Об’єднайтесь у групи з умовними назвами «Повноцінний сон», «Недостатній сон», «Неспання». Прочитайте гігієнічні вимоги до здорового сну, змоделюйте ситуації (відповідно до назви групи) і назвіть чинники, що сприяють або перешкоджають повноцінному сну.
Гігієнічні вимоги до здорового сну
• Щоб створити умови для нормального, міцного й спокійного сну, необхідно за 1-1,5 год до сну припинити напружену розумову роботу.
• Вечеряти треба не пізніше ніж за 2-2,5 год до сну. Це важливо для повноцінного перетравлення їжі.
• Перед сном потрібно гуляти на свіжому повітрі протягом 20-30 хв.
• Спати треба в добре провітреному приміщенні, бажано привчити себе спати при відкритій кватирці.
• У приміщенні потрібно вимкнути світло й забезпечити тишу.
• Ліжко має бути зручним.
Подушка має бути невисокою, класти на неї потрібно лише голову, підтримуючи в такий спосіб шию й розвантажуючи хребет.
Нічна білизна має бути вільною, щоб не затрудняти кровообіг при контакті з тілом людини.
Постіль має бути з натуральних тканин, що добре забезпечують теплообмін.
Не можна спати у верхньому одязі.
Не рекомендується накриватися ковдрою з головою, спати вниз головою: це перешкоджає нормальному диханню.
Бажано лягати спати в один і той самий час доби.
Після важких фізичних навантажень потрібно збільшувати тривалість сну на 1-2 год. Не треба спати понад міру, тому що це шкідливо.
Кроки до успіху
Усі процеси в організмі відбуваються в чіткій послідовності. Це має надзвичайно велике значення для його нормальної життєдіяльності. Тривале порушення біологічних ритмів організму призводить до розвитку хронічних хвороб. Найпоширенішим є порушення ритму «сон — бадьорість». У порушеннях сну важливу роль відіграють емоційно-мотиваційні розлади, насамперед стресові ситуації. (Пригадайте, як цьому запобігти). Учені вважають, що «сон — це свого роду гальмування, яке захищає нервову систему від надмірного напруження й утоми».
Сон має бути досить тривалим і глибоким. На жаль, деякі люди розглядають сон як резерв, з якого можна запозичити час для виконання тих або інших справ. Систематичне недосипання спричиняє порушення нервової діяльності, зниження працездатності, підвищену втомлюваність, дратівливість. Дотримання режиму дня значно впливає на характер добових коливань біоритмів. У разі постійного щоденного ритму чергування роботи й відпочинку спостерігається чітка синхронність зміни показників працездатності. Згубно діє на біоритми алкоголь. Учені встановили, що після одноразового вживання алкоголю тільки на третю добу відновлюються нормальні добові біоритми швидкості реакції, фізична працездатність. Біоритми реалізовуються в тісному взаємозв’язку з навколишнім середовищем і відображають особливості пристосування організму до чинників довкілля, що також характеризуються певною циклічністю.
Отже, біологічні ритми є основою раціонального розпорядку життя людини, оскільки висока працездатність і добре самопочуття можуть бути досягнуті лише тоді, коли ритм життя відповідає властивому організмові ритму фізіологічних функцій.
Доведіть, що ви знаєТе
1. Що таке біологічні ритми?
2. Як взаємопов’язані біологічні ритми та здоров’я людини?
3. Яке значення має сон в юнацькому віці?
Домашнє завдання
Виконайте тест із рубрики «Пізнаємо себе», заповніть таблицю в робочому зошиті. Обговоріть результати з батьками та близькими людьми.
Пізнаємо себе
Тест на життєві біоритми: оцінка результатів
1. Якби ви мали вибір, то лягали б спати А до 10-ї год вечора Б після 1 -ї год ночі в близько півночі
2. Найкращим для вас буде на сніданок
А щось калорійне та якомога більше продуктів Б нічого, крім кави, чаю або склянки соку В бутерброд або варене яйце
3. Суперечки, з’ясування стосунків, конфлікти із сім’єю або друзями найчастіше відбуваються
А уранці ще до... (розмірковуєте, чого від вас хочуть)
Б ближче до вечора В не можу пригадати точно
4. Відмовитися без особливих проблем, не відчуваючи при цьому дискомфорту, ви б змогли
А від вечірнього чаювання Б від ранкової кави або чаю В немає значення, коли чай пити
5. Визначте, чи постараєтеся ви заснути раніше, ніж завжди, якщо обов’язково потрібно наступного дня прокинутися на світанку
А ляжете на 1,5-2 год раніше Б це зовсім не обов’язково В немає сенсу
6. У момент, коли дзвонить будильник, ви відчуваєте
А бажання його розбити, але поки що ви просто переводите будильник на 5-10 хв пізніше
Б якщо потрібно — устаю
В роздратування або спокій — залежно від того, о котрій годині напередодні пощастило заснути
7. Визначте, чи змінюється тривалість вашого сну під час відпустки (канікул), о котрій годині ви встаєте
А спите, скільки хочете
Б устаєте так само рано, як і завжди, за звичкою В важко сказати
8. Визначте без годинника проміжок часу 1 хв (засічіть час і відверніться), скільки вийшло
А більше хвилини Б менше хвилини В майже правильно
Порівняйте свої відповіді. Підрахуйте бали, що відповідають вашим варіантам відповідей, і дізнайтеся, до якого біоритмічного типу ви належите.
0-18 балів. Ви — яскраво виражений «жайворонок»! Вітаємо вас, адже таких людей насправді не так багато. Їх, як не дивно, супроводжує в житті успіх, везіння. Імовірно, приказка «Хто рано встає, тому Бог дає» має підґрунтя. Поки інші сплять або потягуються в ліжку, ви встигаєте зробити безліч справ! «Жайворонок» зазвичай більш зібраний, тому багато що він робить без великих зусиль, на відміну від інших «птахів».
19-33 бали. Напевно, ви й без тесту відчуваєте, що ви — найтиповіша «сова»... Ураховуючи необхідність ранкових підйомів, вам можна тільки поспівчувати. Вам дуже важко рано вставати та ще й життєлюбство випромінювати. Однак і в такому стані є свій плюс: люди вашого типу в критичних ситуаціях значно менше, ніж інші, схильні до паніки, краще орієнтуються на місцевості, у незнайомих обставинах тощо. Тому в майбутньому вони стають хорошими керівниками, льотчиками, а то й космонавтами...
34-48 балів. Сміливо говоримо, ви — щасливчик, бо належите до такої рідкісної категорії людей, як «аритміки». Не лякайтеся незрозумілого слова, такий тип ще лагідно називають «голуби». Чітких установок уставати рано чи, навпаки, прокидатися завжди ближче до обіду у вас немає. Ви легко можете пристосовуватися до обставин, не страждаючи від цього й не ризикуючи отримати нервовий зрив. Це величезний плюс! Ви — господар своєї долі, адже не залежите від примх природи й самостійно встановлюєте зручний вам біоритм!
Шукаємо інформацію до наступного уроку
Підготуйте повідомлення про особливості харчування народів світу, використавши засоби масової інформації та Інтернет.
Це матеріал з підручника Основи здоров'я 9 клас Поліщук