Аеробна активність — такі навантаження, за яких пульс становить 140-160 ударів за хвилину.
Акуратність — риса особистості, яка передбачає не тільки любов до по -рядку, а й ретельність, точність у справах, зовнішню охайність, старанність та організованість. Акуратність тісно пов’язана з дисциплінованістю й культурою праці.
Анаеробна активність — інтенсивні нетривалі вправи, під час яких організм людини відчуває нестачу кисню.
Ациклічна вправа — структура рухів, що не має стереотипного циклу та змі -нюється під час її виконання.
Безпека — стан певних умов життєдіяльності людини, за яких у її оточенні відсутні (або зведені до мінімуму) зовнішні чинники, що загрожують її життю та здоров’ю.
Біологічні ритми, або біоритми, — регулярні кількісні та якісні зміни жит -тєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя: молекулярному, клітин -ному, органотканинному, організмовому, популяційно - видовому й біосферному.
Біосфера — середовище існування живих організмів на Землі.
Вербальне спілкування — спілкування за допомогою мовлення.
Відчуття — це відображення властивостей предметів, що виникають у лю -дини при безпосередній їх дії на органи чуття людини.
ВІЛ — вірус імунодефіциту людини.
Вірусний гепатит С — інфекційне захворювання, що не має специфічних симптомів.
Воля — здатність людини керувати своїми діями та вчинками.
Гепатит В — інфекційна хвороба, яку спричиняє вірус гепатиту В.
Гігієна — наукова дисципліна та практична галузь медичної науки, яка до -сліджує закономірності впливу навколишнього середовища на організм людини й громадське здоров’я з метою обґрунтування гігієнічних нормативів, санітарних норм і правил, а також профілактичних заходів.
Гігієна харчування — наука про раціональне харчування, основні правила дотримання режиму та раціону харчування, зберігання продуктів, приготування їжі, дотримання правил особистої гігієни, збереження здоров’я.
Гіподинамія — обмеження рухової активності, зумовлене способом життя.
Громадська безпека — стан захищеності суспільства, таких його цінностей, як життя та здоров’я людей, власності, довкілля, нормальної діяльності підпри -ємств, установ та організацій від небезпечних посягань.
Дискримінація — обмеження чи позбавлення людини прав через її націо -нальність, колір шкіри, стать, релігійні переконання або стан здоров’я.
Дисциплінованість — якість, яка забезпечує моральну спрямованість пове -дінки, що виявляється в здатності виконувати всі вимоги моралі й загальнолюд ських правил, готовність докласти всіх зусиль для своєчасного, точного, бездо ганного виконання поставленого завдання.
Дружба — взаємини між людьми, що ґрунтуються на єдності поглядів, інтересів і життєвих цілей.
Духовна сфера — система взаємин між людьми, яка відображає моральне життя суспільства.
Екологічна безпека — компонент національної безпеки, який забезпечує захищеність житттєво важливих інтересів людини, суспільства, довкілля та держа ви від реальних або потенційних загроз, які створюють антропогенні або природ ні чинники стосовно навколишнього середовища.
Екологічна свідомість — глибоке розуміння нерозривного зв’язку людини з природою. Це найвищий рівень усвідомлення людиною свого місця та значення в еволюції біосфери у зв’язку з бурхливим розвитком науки й технологій.
Економічна безпека (людини) — забезпечення доходів людини, достатніх для задоволення наявних потреб.
Економічна сфера — цілісна підсистема суспільства, що забезпечує вироб ництво, розподіл, обмін і споживання товарів і послуг.
Емоція — реакція людини до навколишнього світу. Зовнішнім проявом емо -ції є поведінка, вираз обличчя, або міміка, слова, жести, вигуки.
Емоційна зрілість — важлива характеристика, від якої залежить успішність людини в усіх сферах життя.
Ефективне спілкування — елементарні правила поведінки людини під час спілкування, які сприятимуть порозумінню, спрямовуватимуть потік інформа ції в потрібному напрямку, допомагатимуть співрозмовникам подолати бар’єри спілкування й залучатимуть до відкритої дискусії; стимулюватимуть їх діяти задля досягнення поставленої мети; передаватимуть інформацію, заохочуючи лю дину думати по новому.
Життєві цінності — ідеї, ідеали, цілі, до яких прагнуть людина й суспіль -ство.
Загальний обмін — рівень енерговитрат організму в умовах фізіологічної ак -тивності.
Задатки — природні можливості розвитку здібностей кожної людини.
Збалансоване харчування — повноцінне харчування, що характеризу -ється оптимальною якістю їжі й оптимальним, тобто таким, що відповідає фізіологічним потребам організму, співвідношенням між окремими компонен -тами їжі.
Здібності — індивідуальні психологічні особливості людини, що проявля -ються в трудовій або іншій сфері діяльності та є умовою успішності її здійснення.
Здібності фізичні, розумові — специфічні психофізичні властивості люди -ни, що необхідні для успішного виконання одного або декількох видів діяльності та які визначають успіхи людини в цій діяльності.
Здоров’я — процес збереження та розвитку біологічних, фізіологічних і пси -хологічних функцій, оптимальної працездатності, соціальної активності за мак симальної тривалості життя.
Здоровий спосіб життя — діяльність, спрямована на формування, збере -ження та зміцнення здоров’я людей як необхідної умови для прогресивного роз -витку суспільства в усіх напрямах.
Індекс маси тіла (ІМТ) — формула, за допомогою якої фахівці в усьому сві -ті оцінюють відношення маси тіла дорослої людини до її зросту.
Інклюзія — процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі, насам -перед тих, що мають труднощі у фізичному або розумовому розвитку.
Інформаційна безпека (держави) — ступінь захищеності, стійкість основних сфер життєдіяльності (економіки, науки, техносфери, сфери управління, вій -ськової справи, суспільної свідомості тощо) до небезпечних (дестабілізуючих, деструктивних, таких, що суперечать інтересам країни, тощо) інформаційних впливів, причому як до впровадження, так і до вилучення інформації.
Комунікатор — людина, що передає інформацію.
Кредо — символ віри, світогляду, переконань.
Культура здоров’я — уважне й відповідальне ставлення людини до себе, прагнення до самопізнання, самовдосконалення особистості.
Меланхолік — тип темпераменту, що характеризує надзвичайно емоційну, чут ливу особистість, яка тонко реагує на зауваження, любить бути наодинці із собою.
Мислення — найвища форма відображення реальності та свідомої цілеспря мованої діяльності людини, що направлена на опосередкування, абстрактне уза гальнене пізнання явищ навколишнього світу, суті цих явищ і зв’язків між ними.
Міжособистісні стосунки — зв’язки між людьми, які проявляються почут -тями та судженнями одне до одного (стосунки між дітьми, між чоловіком і дру -жиною, братом і сестрою).
Моніторинг — безперервне спостереження за яким - небудь процесом для ви -явлення його відповідності бажаному результату або тенденцій розвитку.
Моніторинг фізичних складових здоров’я — система або комплекс діа -гностичних досліджень, що їх виконують упродовж відповідного часу, які дають сумарний показник «кількості» та «якості» здоров’я окремої людини або групи людей (класу, школи, міста).
Мораль — сукупність ідеалів, принципів, норм, які регулюють і спрямовують соціально значущу поведінку людини, тобто поведінку її щодо інших людей, со ціальних груп, народу, людства в цілому.
Моральність — одна з форм суспільної свідомості, що відображає цілісну систему поглядів на сутність людини й усього суспільства, а також усвідомлення, прийняття принципів і норм людьми, дотримання їх у вчинках і поведінці.
Мотивація — ті чинники, які спонукають людину до діяльності.
Навколишнє середовище — необхідний для існування людства простір, що зазнає впливу суспільства, яке в ньому живе. Його (середовище) частково дає природа й частково створює сама людина.
Наполегливість — здатність довго й цілеспрямовано втілювати в життя прийняте рішення.
Наркоманія — важка хвороба психіки й усього організму, яка без лікування призводить до деградації особистості, інвалідизації та передчасної смерті в моло дому віці.
Національна безпека — стан захищеності життєво важливих інтересів осо -бистості, суспільства й держави.
Небезпека — будь яке явище, здатне заподіяти шкоду життєво важливим ін тересам людини.
Невербальне спілкування — спілкування за допомогою жестів, міміки, рухів тіла, коли слова передають інформацію, а жести — різне ставлення до неї.
Негативне спілкування — спілкування, коли людина створює навколо себе умови непорозуміння, сварок, пліток, неповаги.
Обдарованість — високий рівень задатків людини, вияв природних можли -востей і здібностей, що значно перевищують середній рівень.
Організованість — якість особистості, що характеризує здатність розумно планувати й упорядковувати свою діяльність.
Основний обмін — енерговитрати організму в умовах фізіологічного спокою.
Особиста безпека — стан захищеності життєдіяльності людини від безпо -середніх загроз її життю, здоров’ю, тілесній неушкодженості, а також особистій свободі.
Особиста гігієна — основа здорового способу життя, умова ефективної про -філактики різних захворювань.
Пам’ять — здатність людини фіксувати, зберігати й відтворювати інформа -цію, досвід (знання, навички, уміння, звички).
Підлітковий вік — період, коли людина може й повинна пройти шлях від непослідовного у вчинках підлітка до впевненої в собі людини, готової до до рослого життя.
Планування життя — побудова конкретного плану свого життя на день, мі -сяць, рік тощо.
Позитивне спілкування — джерело душевної та психологічної задоволенос -ті, станів радощів і щастя, радість дружнього, творчого спілкування, радість спіл кування з природою та мистецтвом.
Політична сфера — стосунки між людьми, пов’язані насамперед із владою, які гарантують спільну безпеку.
Працелюбність — одна з основних умов будь - якої діяльності, як і будь - якого успіху.
Працьовитість — риса характеру, що виражає бажання працювати.
Продовольча безпека — рівень продовольчого забезпечення населення, який гарантує соціально політичну стабільність у суспільстві, виживання та розвиток нації, особи, сім’ї, стійкий економічний розвиток.
Професія — рід занять, означена форма трудової діяльності.
Раціональне харчування — збалансоване харчування за умови оптимально -го режиму приймання їжі.
Репродуктивне здоров’я — можливість зачати, виносити й народити здоро ву дитину.
Реципієнт — людина, що отримує інформацію.
Риса характеру — звична, стійка, повторювана форма реагування, поведін ки чи ставлення до дійсності.
Рішучість — здатність швидко оцінювати ситуацію, приймати рішення й без вагань виконувати їх.
Родимка — доброякісне новоутворення на тілі, що складається з незрілих або змінених клітин епідермісу.
Рухова активність — рухи, які виконує людина в процесі життєдіяльності.
Самовизначення — відкриття себе, виявлення передусім своїх позитивних якостей і можливостей, а також тих задатків, які потім шляхом самовиховання людина зможе перетворити на здібності, а талант — на стійку рису характеру.
Самовиховання — свідома систематична робота особистості над собою з ме -тою усунення тих чи інших недоліків і формування позитивних якостей, що від -повідають вимогам суспільства й особистого плану розвитку.
Самовладання — уміння за будь -яких умов керувати своєю розумовою дія -льністю, почуттями та вчинками.
Самодисципліна — вироблена звичка тримати під контролем усі свої дії, до -тримуватися встановлених правил.
Самоконтроль — сукупність властивостей саморегуляції.
Самооцінка особистості — оцінка людиною своїх якостей, себе, рівня успішності власної діяльності, а також того, як оцінюють її інші люди, з ураху ванням системи життєвих цінностей.
Самореалізація — прагнення людини до якомога повнішого виявлення й розвитку своїх особистісних можливостей.
Саморегуляція — уміння особистості керувати станом свого здоров’я, емоці -ями, почуттями, психічним станом, діями, вчинками, поведінкою.
Сангвінік — тип темпераменту, що характеризує життєрадісну, активну, емо ційно врівноважену, кмітливу, допитливу й комунікабельну особистість.
Сильна воля — не тільки вміння чогось забажати й добитися, а й уміння зму -сити себе відмовитися від чогось, коли це потрібно.
СНІД — синдром набутого імунного дефіциту, остання стадія ВІЛ - інфекції, яка проявляється різними важкими захворюваннями, опортуністичними інфек ціями, пухлинами, що розвиваються на тлі порушень імунної системи.
Сон — функціональний стан організму, під час якого гальмується діяльність кори великого мозку.
Соціальна сфера — одна з найважливіших сфер життя суспільства, у якій реалізуються соціальні інтереси всіх верств населення, відносини суспільства й особи, умови праці й побуту, здоров’я, відпочинку.
Спеціальність — окрема галузь науки, техніки, виробництва, у якій людина працює.
Спілкування — складний процес взаємодії між людьми, що полягає в обміні інформацією, а також у сприйнятті й розумінні партнерами одне одного.
Сприйняття — відображення у свідомості людини предметів як цілісних об -разів під час їх безпосереднього впливу на органи чуття.
Сталий розвиток — гармонійний, збалансований, безконфліктний прогрес усієї земної цивілізації, який дає змогу одночасно позитивно вирішувати комп -лекс питань щодо збереження довкілля, ліквідації експлуатації, бідності та ди -скримінації як кожної людини, так і цілих народів або груп населення, зокрема за етнічними, расовими чи статевими ознаками.
Статус — закріплені за людиною права й обов’язки, які визначають її місце в групі.
Стигма — надзвичайно сильний соціальний ярлик, що змінює ставлення до інших людей і до себе, примушуючи сприймати людину лише як носія певної якості.
Стрес — реакція організму в несподіваній та напруженій ситуації.
Сумлінність — усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед собою, іншими людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; совість.
Талант — особливі здібності, що виявляються у творчому розв’язанні завдань.
Темперамент — індивідуальні особливості людини, що визначають динамі -ку перебігу її психічних процесів і поведінки.
Терпіння — активне й цілеспрямоване подолання труднощів, уміння підтри -мувати шляхом допоміжного вольового зусилля інтенсивність роботи на задано му рівні за умов виникнення внутрішніх перешкод (наприклад, при втомі).
Урбанізація — процес розростання міст і збільшення кількості міського на -селення, підвищення ролі міст у соціально економічному й культурному житті суспільства.
Уроджені вади — результат порушення внутрішньоутробного розвитку плода.
Уява — здатність до створення нових образів, уміння помічати властивості предметів і переносити їх з одного предмета на інший, по новому комбінуючи.
Феномен — незвичайне явище, рідкісний факт, який важко збагнути.
Фізична активність — діяльність людини, спрямована на досягнення фі -зичної досконалості, що характеризується конкретними якісними й кількісними показниками; складова здорового способу життя.
Фізичний розвиток — динамічні зміни в організмі людини, зумовлені спад -ковими чинниками й певними умовами навколишнього середовища.
Фізичні якості — сукупність властивостей організму людини, що забезпечу -ють можливість здійснювати активну рухову діяльність.
Флегматик — тип темпераменту, що характеризує спокійну, емоційно врів -новажену, працьовиту, мовчазну, неактивну особистість, яка довго засвоює щось нове, але й довго утримує це в пам’яті, усе прагне осмислити, а лише потім діяти.
Характер — індивідуальне поєднання суттєвих властивостей особистості, що виражають ставлення людини до дійсності й проявляються в її поведінці та вчинках.
Хімічне забруднення атмосферного повітря, спричинене людською діяльніс -тю, — наявність речовин хімічного походження в атмосферному повітрі в кіль костях і протягом часу, що можуть прямо або опосередковано негативно вплива ти на здоров’я людини та стан довкілля.
Холерик — тип темпераменту, що характеризує життєрадісну, надзвичайно рухливу, активну, допитливу, імпульсивну, емоційно нестабільну особистість, яка прагне постійно змінювати вид діяльності, прагне до спілкування.
Хронобіологія — наукова дисципліна, що вивчає біоритмічні процеси.
Циклічна вправа — такі рухові акти, у яких тривалий час постійно повторю -ється той самий закінчений руховий цикл.
Ціннісні орієнтації — стани, явища та процеси в навколишньому житті, які стають орієнтиром для людини, спрямовують формування її цілей, а також спо соби їх досягнення.
Шлюб — форма існування родини, традиційний спосіб державного (церков -ного) контролю над стосунками між партнерами, який установлює їхні взаємні права й обов’язки.
Юнацький вік — етап формування самосвідомості й власного світогляду, прийняття відповідальних рішень і завершальний етап формування особистості.
Це матеріал з підручника Основи здоров'я 9 клас Поліщук