mozok.click » Інформатика » Інформатика та інформаційне суспільство
Інформація про новину
  • Переглядів: 3008
  • Автор: admin
  • Дата: 15-01-2018, 07:43
15-01-2018, 07:43

Інформатика та інформаційне суспільство

Категорія: Інформатика

1.1. Чому суспільство називають інформаційним?

Цивілізація в процесі свого розвитку пройшла кілька етапів, на кожному з яких рівень життєдіяльності як окремих людей, так і спільнот залежав від їхньої поінформованості та здатності ефективно опрацьовувати дані. Етапи створення нових засобів і методів опрацювання даних, що спричинили суттєві зміни в суспільстві, тобто змінили спосіб виробництва, стиль життя, систему цінностей, називають інформаційними революціями. Інформаційні революції спричинили поетапний перехід від аграрного суспільства до інформаційного, де інтелект і знання є засобом і продуктом виробництва (мал. 1.1).



Інформаційне суспільство — нова історична фаза розвитку цивілізації, у якій головними продуктами виробництва є дані й знання.

Під терміном «інформаційне» («комп’ютеризоване») суспільство розумітимемо таке, в усі сфери життєдіяльності членів якого включені комп’ютер, інформаційні системи та послуги, що задовольняють інформаційним потребам користувача, а також інші засоби інформатики як знаряддя інтелектуальної праці.

Інформаційне суспільство ще називають суспільством знань чи суспільством глобальної компетентності, оскільки до основних вимог суспільства ХХІ ст. щодо підготовки конкурентоздатних спеціалістів належать:

• здатність до критичного мислення;

• універсальні, системні знання;

чому суспільство називають інформаційним;

чим займається інформатика як наука та як галузь діяльності людини; які технології називають інформаційними; які характеристики мають основні інформаційні процеси; які бувають інформаційні системи; що таке інтелектуальна власність й авторське право; якої етики слід дотримуватися при створенні та використанні інформаційних ресурсів;

як використовують інформаційні технології в освіті.

ключові компетентності в галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ); здатність до прийняття рішень; уміння управляти динамічними процесами; уміння працювати в колективі (команді); навички плідного спілкування.

Ці навички були сформульовані двадцятьма провідними компаніями світу, які займаються прогнозуванням розвитку економіки на майбутнє та розробкою відповідних засобів і технологій для ефективної реалізації різних процесів: економічних, соціальних, освітніх, — й отримали назву навичок ХХІ ст.

В інформаційному суспільстві набуття ключових базових знань і навичок, до яких належить, зокрема, знання можливостей використання сучасних комп’ютерних систем і вміння застосовувати їх на практиці, є запорукою успішності та творчої реалізації кожної людини. Саме це викликало появу нової категорії культури — інформаційної.

Інформаційна культура — уміння цілеспрямовано працювати з даними й використовувати інформаційно-комунікаційні технології, сучасні технічні засоби та методи для їх отримання, опрацювання й передавання.

Декілька фактів про сьогодення:

• обсяг знань, що породжується світовою спільнотою, подвоюється кожні 72 год;

• щохвилини електронною поштою відправляється 204 000 000 повідомлень;

• обсяг даних, що передаються за допомогою штучних супутників Землі протягом двох тижнів, є достатнім для заповнення 19 млн томів;

• в індустріально розвинених країнах учні на момент закінчення школи отримують більше інформації, ніж їхні бабусі та дідусі за все життя;

• у наступні три десятиліття в суспільстві відбудеться стільки ж змін, скільки їх було за останні три століття.

Інформаційна культура проявляється в людини:

у конкретних навичках використання різних технічних пристроїв — від телефону до персонального комп’ютера та мережевих пристроїв; у здатності використовувати у своїй діяльності інформаційно-комунікаційні технології;

в умінні отримувати дані з різних джерел — від періодичних друкованих джерел до електронних комунікацій;

в умінні подавати інформацію в зрозумілому вигляді та ефективно її використовувати;

у знаннях аналітичних методів опрацювання даних; в уміннях працювати з повідомленнями різних видів.

Інформаційна культура включає набагато більше, ніж простий набір навичок технічного опрацювання даних за допомогою комп’ютера й телекомунікаційних засобів. Інформаційна культура має стати частиною загальнолюдської культури. Культурна (у широкому сенсі) людина повинна вміти оцінювати отримані відомості якісно, розуміти їх корисність, достовірність тощо.

Істотний елемент інформаційної культури — уміння приймати колективне рішення. Уміння ефективно взаємодіяти з іншими людьми — важлива ознака людини інформаційного суспільства.

Для ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності в кожної людини має бути сформована інформатична компетентність, яка передбачає здатність людини орієнтуватися в інформаційному просторі, оперувати даними на основі використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій відповідно до потреб ринку праці для ефективного виконання професійних обов’язків. Для учнів інформатична компетентність може означати сформовані вміння ефективно використовувати ІКТ для навчання.


1.2. Чим займається інформатика як наука

та як галузь діяльності людини?

Інформатика, як відносно молода наука, виникла в середині ХХ ст. Передумовою для цього стало різке зростання обсягу інформаційних даних і повідомлень, які мала опрацьовувати людина. З’являється

комп’ютер, а згодом і потужні комп’ютерні мережі — технічні засоби, що дають змогу зберігати, опрацьовувати та передавати великі обсяги даних.

Основною метою інформатики як науки є пошук нового знання в різних галузях людської діяльності за допомогою комп’ютерної техніки.

Інформатика — це наука, що вивчає структуру й загальні властивості даних, а також методи й засоби їх створення, пошуку, збереження, опрацювання, передавання та використання в різних сферах діяльності людини.

Основними напрямами розвитку інформатики є: теоретична, технічна та прикладна інформатика. Теоретична інформатика покликана розвивати загальні теорії пошуку, опрацювання та зберігання даних, виявлення закономірностей створення й перетворення даних, використання сучасних інформаційних технологій у різних сферах людської діяльності, вивчення взаємозв’язку «людина — електронний пристрій», розвиток інформаційних технологій. Технічна інформатика розглядає автоматизовані системи опрацювання даних, створення нового покоління обчислювальної техніки, гнучких технологічних систем, роботів, штучного інтелекту тощо. Прикладна інформатика створює бази знань, розробляє раціональні методи автоматизації виробництва, створює теоретичні основи проектування, слугує для зв’язку науки з виробництвом та забезпечує запити інформаційного суспільства.

1.3. Які технології називають інформаційними?

Для ефективного опрацювання різноманітних даних сучасного інформаційно насиченого середовища, що надзвичайно стрімко змінюється, і прийняття на основі отриманих результатів своєчасних і правильних рішень, необхідні нові знання та вміння, а точніше — опанування технологій.

Технологія — це сукупність методів і засобів реалізації людьми конкретного складного процесу шляхом поділу його на систему послідовних взаємопов’язаних процедур та операцій, які виконуються більш або менш однозначно й мають на меті досягнення високої ефективності певного виду діяльності.

Загальний рівень розвинутості та сукупність створених і використаних технологій є важливою складовою культури суспільства, що істотно впливає на сталість розвитку економіки, а відтак є однією з найхарактерніших ознак цивілізації.

Інформаційна технологія (ІТ) — сукупність методів і прийомів, що використовуються з метою збирання, зберігання, опрацювання, розповсюдження, відображення й використання різноманітних даних задля інтересів та потреб користувачів.

Інформаційна технологія відображає сучасне уявлення про процеси перетворення даних в інформаційному суспільстві. Вона становить сукупність чітких цілеспрямованих дій щодо опрацювання даних за допомогою комп’ютера.

У сучасному інформаційному суспільстві основним технічним засобом опрацювання різноманітних даних є комп’ютери різних видів. Для реалізації методів опрацювання даних використовують програми. Поєднання ж інформаційних і сучасних комунікаційних технологій, що забезпечують передавання повідомлень і даних різними засобами (комп’ютерні мережі, телефон, факс, телебачення, супутниковий зв’язок тощо), докорінно змінило рівень і форми ділової та соціальної активності людей.

Інформаційні технології у своєму розвитку пройшли певні етапи (табл. 1.1).

Етапи розвитку інструментарій Назва технології

технологій та комунікації

Основна мета

1-й етап

(друга половина ХІХ ст.)

Ручна

інформаційна

технологія

Перо, чорнильниця, бухгалтерська книга. Комунікації здійснюються ручним способом шляхом поштового пересилання листів, пакетів, повідомлень

Подання повідомлень у потрібній формі

2-й етап (з кінця ХІХ ст. — 30-ті роки ХХ ст.)

Механічна

технологія

Друкарська машинка, телефон, диктофон, пошта. Використовуються більш сучасні засоби доставки

Подання повідомлень у потрібній формі більш зручними засобами

3-й етап (40-60-ті роки ХХ ст.)

Електрична

технологія

Великі ЕОМ та відповідне програмне забезпечення, електричні друкарські машинки, копіювальні апарати, портативні магнітофони

З форми подання повідомлення акцент поступово зміщується на формування його змісту

4-й етап (з початку 70-х років до середини 80-х років ХХ ст.)

Електронна

технологія

Великі ЕОМ і створені на їхній базі автоматизовані системи управління й інформаційно-пошукові системи, що мають базове та спеціалізоване програмне забезпечення

Акцент зміщується на формування змістової сторони повідомлення для управлінського середовища різних галузей суспільного життя, особливо на організацію аналітичної роботи

5-й етап (із середини 80-х років ХХ ст.)

Комп’ютерна

технологія

Персональний комп’ютер з великою кількістю стандартних програмних продуктів різного призначення

Створення систем підтримки прийняття рішень на різних рівнях управління. Системи мають вбудовані елементи аналізу і штучного інтелекту, реалізуються на персональному комп’ютері й використовують мережеві технології та телекомунікації для роботи в мережі

6-й етап (із середини 90-х років ХХ ст.)

Internet / Intranet (новітні) технології

У різних галузях науки, техніки та бізнесу широко використовуються системи, до яких одночасно мають доступ різні користувачі (системи), глобальні, регіональні та локальні комп’ютерні мережі

Розвивається електронна комерція. Збільшення обсягів інформації привели до створення технології інтелектуального аналізу даних (Data Mining)

7-й етап (сучасність)

Хмарні технології, Інтернет речей

Віддалена обробка та зберігання даних на серверах і використання програмного забезпечення як онлайнового сервісу

Складні обчислення та опрацювання даних здійснюються на віддаленому сервері. Утворення мережі, що складається із взаємозв’язаних фізичних об’єктів (речей) або пристроїв, які мають вбудовані датчики, а також програмне забезпечення, що дає змогу здійснювати передачу та обмін даними між фізичним світом і комп’ютерними системами, привело до створення технологій «Розумне місто» чи «Розумний дім»

Є різні класифікації інформаційних технологій.

Відповідно до методів і засобів опрацювання даних розрізняють таку класифікацію інформаційних технологій (мал. 1.2).

1. Глобальні — технології, які включають моделі, методи, засоби використання даних у суспільстві.

2. Базові — інформаційні технології, орієнтовані на конкретну галузь застосування.

3. Конкретні — технології, які опрацьовують дані в процесі виконання реальних завдань користувача.

Відповідно до предметних галузей, які обслуговуються, розрізняють: технології зі сферою застосування в бухгалтерському обліку, банківській та податковій діяльності, для забезпечення страхування, е-урядування та е-демократії, статистики, е-комерції, освіти, медицини тощо.

Відповідно до типів даних виділяють технології для опрацювання:

• даних за допомогою алгоритмічних мов, табличних процесорів, систем управління базами даних;

• текстів за допомогою текстового процесора;

• графічних зображень за допомогою графічних редакторів;

• знань за допомогою експертних систем;

• об’єктів реального світу за допомогою технологій мультимедіа тощо.

Є й інші класифікації інформаційних технологій.


Вправа 1. Віртуальна виставка.

Завдання. Визначте, як інформаційні технології змінили роботу бібліотеки

на прикладі віртуальної виставки Рівненської обласної універсальної наукової

бібліотеки.

1. У власній структурі папок створіть папку Інформаційні технології.

2. У вікні браузера відкрийте сайт Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки http://libr.rv.ua/ua. У рубриці сайта Читачам оберіть Віртуальні виставки.

3. Перейдіть до виставки Інформаційні технології: історія та сучасність (http://libr. rv.ua/ua/virt/133/).

Проаналізуйте, яким чином працівники бібліотеки сформували виставку.

4. Визначте, які ери інформаційних технологій описано в поясненні до виставки. Установіть їхні особливості та характеристики.

5. Проаналізуйте інші сервіси, які доступні на сайті бібліотеки. За результатами аналізу створіть схему «Інформаційні технології в бібліотечній справі» в обраному самостійно програмному середовищі, наприклад із шаблонів SmartArt.

6. Збережіть створену схему у файлі з іменем Бібліотека в папці Інформаційні технології власної структури папок.

1.4. Які характеристики мають основні інформаційні процеси?

Інформаційні технології засновані на реалізації інформаційних процесів (мал. 1.3). Розглянемо кожний із цих процесів.

Збирання даних. Вивчаючи світ, людина збирає дані та відомості. Збирання даних здійснюють різними методами. Найпоширенішим методом отримання відомостей про природу й суспільство є спостереження. Інформація, зібрана в результаті спостережень, має переважно описовий характер, тобто є якісною. Для здобуття кількісних даних застосовують вимірювання. Зазвичай спостереження й вимірювання використовують у комплексі. Для збирання даних у людському суспільстві застосовують також такі методи, як опитування, анкетування або тестування.

Спостереження, вимірювання, опитування, анкетування, тестування є пасивними методами збирання даних у тому розумінні, що вони не передбачають втручання в хід подій чи здійснення впливу на об’єкт, про який збираються відомості. Активним методом збирання відомостей і даних є експеримент. Експеримент проводиться для того, щоб дізнатися, що станеться з об’єктом дослідження, якщо піддати його нагріванню чи деформації, рентгенівському опроміненню чи хімічному впливу тощо. Експеримент обов’язково поєднується з вимірюванням і спостереженням: вимірюється здійснений вплив на об’єкт, спостерігається й вимірюється реакція об’єкта на цей вплив. Експеримент є основним методом пізнання в таких науках, як фізика, хімія, однак його застосовують і в медицині, педагогіці, економіці та інших науках. Експериментально випробовують ліки та способи лікування, нові підручники й методи навчання, економічні заходи тощо. Нині набув поширення комп’ютерний експеримент, який дає змогу вивчати властивості різних об’єктів не в реальному вигляді, а відтворюючи їх на екрані комп’ютера.

Пошук даних. Сьогодні найбільшим загальнодоступним сховищем різноманітних даних є всесвітня мережа Інтернет. У мережі Інтернет пошук відомостей здійснюється за допомогою автоматизованих пошукових систем.

Пошук даних може відбуватися за моделями «знизу-вгору» або «згори-вниз». За першою моделлю із часткових даних отримують цілісну інформацію, наприклад, дані про зміну вологості, рух повітряних мас та рівень температури дають змогу спрогнозувати погоду. За іншою моделлю пошук відомостей здійснюється у зворотному напрямку — від загального до часткового. Наприклад, для пошуку матеріалів за темою реферату виділяють ключові слова теми та здійснюють збір відповідних відомостей.

Опрацювання даних. Зібрані з різних джерел дані опрацьовуються: вивчаються, порівнюються, оцінюються, піддаються логічному аналізу або перетворенню за певними правилами. Результатом цих дій є створення нових даних — винайдення розв’язку поставленої задачі, формулювання висновку. Опрацювання даних полягає в цілеспрямованому створенні нових даних на основі наявних. Усі фундаментальні закони фізики, астрономії, біології, хімії, математичні факти є результатом кропіткого опрацювання результатів численних спостережень й експериментів. Сьогодні потужним помічником людини в опрацюванні даних будь-якого типу — числових, текстових, графічних, звукових — стали комп’ютери.

Подання даних. Подання даних полягає в їх перетворенні у форму, найбільш зручну для усвідомлення та використання. Вибір форми подання даних залежить від їхнього призначення, можливого способу або мети застосування. Нагромадження відомостей, значних за обсягом, передбачає здійснення таких операцій, як сортування, упорядкування, систематизація. Сортування полягає в групуванні даних за певною ознакою — за призначенням, формою подання тощо. Упорядкування означає розташування даних за зростанням чи спаданням певної ознаки — за часом одержання, за алфавітним порядком прізвищ авторів тощо. Систематизація — це укладання даних у певній послідовності.

Застосування комп’ютера дає змогу легко переходити від одного способу подання даних до іншого, вибираючи найбільш прийнятний, наприклад: подавати числові дані у вигляді таблиці, діаграми чи графіка (мал. 1.4).

Зберігання даних. Для зберігання й передавання дані записують на носій. Носій даних — це матеріальний об’єкт, який застосовується для зберігання і (або) передавання даних. Залежно від матеріальної основи носії даних поділяють на природні й штучні. Зберігання даних полягає в

забезпеченні можливості скористатися здобутими даними в подальшому. Зараз, з появою комп’ютера, папір поступається місцем новим носіям даних — оптичним, магнітним дискам, флеш-накопичувачам, картам пам’яті, які здатні тривалий час надійно та компактно зберігати величезні обсяги даних.

Передавання даних. У будь-якому процесі передавання даних завжди можна виділити таких його учасників: того, хто надає відомості та є їхнім джерелом; того, хто приймає відомості та є їхнім споживачем (таких може бути декілька); канал зв’язку, за яким здійснюється передавання даних (мал. 1.5).

Передавання даних полягає в їх переміщенні у просторі — від джерела до приймача. Людина застосовує різні канали передавання даних і сама є то джерело даних, то їх приймачем. Повсякденно ми отримуємо й передаємо дані, користуючись звуковими або оптичними каналами, телефонними, телеграфними, радіо- й супутниковими лініями. При передаванні відомостей їхнім носієм є процес — розповсюдження звукової, електромагнітної, оптичної хвилі, електричного струму. Сьогодні й у діловому, й у міжособистісному спілкуванні надають перевагу електронним безпапе-ровим технологіям зв’язку — електронній пошті, факсу, мобільній телефонії, обміну даними через хмарні технології, які надзвичайно стрімко нарощують свої потужності.

Використання даних. Використання даних є основою будь-якої цілеспрямованої діяльності людини. Використання відомостей і даних полягає у прийнятті на їхній основі обґрунтованих рішень.

Захист даних. Захист даних полягає в запровадженні заходів з метою запобігання втрати, пошкодження або зловмисного використання збережених даних. Причиною втрати або пошкодження даних можуть бути раптові збої апаратури, недосконалість технічних пристроїв, зловмисне проникнення в комп’ютерну систему, неправильні дії обслуговуючого персоналу. Комп’ютерні злочини сьогодні посідають одне з перших місць серед економічних злочинів. Вони здійснюються з метою вилучення, спотворення, недозволеного копіювання й використання даних, що зберігаються в комп’ютерній системі. Кількість комп’ютерних злочинів у світі та матеріальні збитки від них щороку зростають, тому вживаються спеціальні заходи для захисту даних. Це законодавчі, програмні, організаційні, технічні заходи. Закон визнає дані об’єктом кримінально-правового захисту і встановлює кримінальну відповідальність за комп’ютерні злочини. Спеціально розроблені програми перешкоджають несанкціонованому доступу до даних, які містяться в комп’ютерних системах.

1.5. Які бувають інформаційні системи?

Сукупність пристроїв і програм, призначених для зберігання, опрацювання, подання та передавання даних різного типу, називають інформаційною системою.

До інформаційних систем належать апаратна та інформаційна складові (мал. 1.6).

Сукупність апаратних пристроїв і технічних засобів для передавання даних називають її апаратною складовою (англ. hardware — жорсткий виріб). Інформаційну складову (англ. software — м’який, ніжний виріб) можна розглядати як сукупність програм і даних. Сукупність описів правил управління пристроями інформаційної системи та опрацювання

даних називають її програмною складовою, або програмним забезпеченням, а самі описи — програмами.

Класифікація інформаційних систем проводиться за певними ознаками. Наприклад, за призначенням розрізняють інформаційні системи:

• для управління підприємством, організацією, що дають змогу збирати та опрацьовувати потрібні дані;

• для підтримки прийняття рішень, призначені для накопичення та аналізу даних, необхідних у різних сферах діяльності людей;

• інформаційно-пошукові системи, необхідні для пошуку потрібних даних у базах даних та обчислювальних системах;

• інформаційно-довідкові системи, що забезпечують користувачів довідковою інформацією;

• системи опрацювання даних, необхідні для опрацювання та архівування великих обсягів даних.

Вправа 2. Інформаційні системи.

Завдання. У текстовому документі складіть класифікацію інформаційних систем за ознаками, відмінними від ознаки «за призначенням». Використайте для цього матеріали, подані у Вікіпедії. Структуровану модель подання даних для класифікації — таблиця, схема тощо — оберіть на власний розсуд.

1. Визначте, за якими ключовими словами результат пошуку в пошуковій системі Google матиме такий вигляд (мал. 1.7).

2. Розгляньте відомості, подані у вільній енциклопедії Вікіпедії. Установіть, за якими ознаками класифіковано інформаційні системи у статті. Чи можна вважати модель подання відомостей про види інформаційних систем структурованою?

3. У текстовому процесорі створіть новий документ. Оберіть засоби текстового процесора та створіть за їх допомогою короткі, структуровані відомості про класифікацію інформаційних систем.

4. Збережіть складену класифікацію у файлі з іменем Класифікація в папці Інформаційні технології власної структури папок.

1.6. Що таке інтелектуальна власність й авторське право?

Інтелектуальна власність — це результати інтелектуальної діяльності та засоби індивідуалізації, які охороняються законом.

Розглянемо основні характеристики інтелектуальної власності.

1. Інтелектуальна власність нематеріальна. У цьому її головна й найважливіша відмінність від власності на речі (власність у класичному сенсі). Якщо у вас є річ, ви можете користуватися нею самі або передати в користування іншій особі. Однак неможливо одночасно використовувати одну річ удвох незалежно одне від одного. Якщо ви володієте інтелектуальною власністю, то можете використовувати її самі й одночасно надати права на неї іншій особі. Причому цих осіб можуть бути мільйони, і всі вони можуть незалежно одна від одної використовувати один об’єкт інтелектуальної власності.

2. Інтелектуальна власність є абсолютною. Це означає, що одній особі — власнику прав — протистоять усі інші особи, які без згоди власника авторських прав не мають права використовувати об’єкт інтелектуальної власності. Причому відсутність заборони використовувати об’єкт не вважається дозволом.

3. Нематеріальні об’єкти інтелектуальної власності втілюються в матеріальних об’єктах. Купуючи диск із музикою, ви стаєте власником речі, але не правовласником музичних творів, які на ньому записані. Тому ви маєте право робити все що завгодно з диском, але не з музикою. Неправомірно, наприклад, буде змінювати музичний твір, аранжувати або обробляти його іншим чином без згоди автора. Авторським правом регулюються відносини, що виникають у зв’язку

зі створенням і використанням творів науки, літератури та мистецтва. В основі авторського права лежить поняття «твори», яке означає оригінальний результат творчої діяльності, що існує в будь-якій об’єктивній формі. Саме ця об’єктивна форма вираження є предметом охорони в авторському праві. Авторське право не поширюється на ідеї, методи, процеси, системи, способи, концепції, принципи, відкриття, факти.

На малюнку 1.8 подано схему об’єктів інтелектуальної власності. Програмне забезпечення є об’єктом інтелектуальної власності, усі права на яке належать тому, хто його створював, або компанії-розроб-нику. Це право захищається Законом України «Про авторське право та суміжні права». За цим законом під час продажу програмного забезпечення розробник не передає кінцевому користувачеві свої права на певну програму, а лише дозволяє використовувати (ліцензує) цю програму. На упаковці програмного продукту здебільшого відображається спеціальна позначка, яка вказує на наявність ліцензійної угоди, що визначає основні права та обов’язки виробника і власника одержаного програмного продукту. Текст ліцензійної угоди відображається під час встановлення програмного продукту на комп’ютер.

На жаль, не всі програмні продукти, що розповсюджуються, є легальними. З юридичної точки зору до піратського програмного забезпечення належать усі комп’ютерні програми, які розповсюджуються, встановлюються на комп’ютери й використовуються з порушенням умов їхньої ліцензійної угоди. Наприклад, самостійно створені копії ліцензійної програми перестають бути легальними, а подібні дії є порушенням авторських прав і передбачають правову відповідальність.

1.7. Якої етики слід дотримуватися при створенні та використанні інформаційних ресурсів?

Інформаційна етика пов’язана з моральними проблемами, що виникають у зв’язку з розвитком і застосуванням інформаційних технологій. Інформаційна етика є складовою комп’ютерної етики.

Комп’ютерна етика пов’язана з розглядом технічних, моральних, юридичних, соціальних, політичних і філософських питань. Проблеми, аналізовані в ній, можна розділити на кілька груп.

1. Проблеми розробки моральних кодексів для комп’ютерних професіоналів і простих користувачів, чия робота пов’язана з використанням комп’ютерної техніки.

2. Проблеми захисту прав власності, авторських прав, права на особисте життя і свободу слова щодо сфери інформаційних технологій.

3. Група проблем, що виникають з появою комп’ютерних злочинів, визначенням їхнього статусу, тобто переважно правові проблеми.

Зазначені проблеми є лише частиною комп’ютерної етики.

Основні положення кодексу комп’ютерної етики:

1. Не використовувати комп’ютер з метою нашкодити іншим людям.

2. Не створювати перешкод і не втручатися в роботу користувачів комп’ютерних мереж.

3. Не користуватися файлами, які не призначені для вільного використання.

4. Не використовувати комп’ютер для розкрадання.

5. Не використовувати комп’ютер для поширення неправдивої інформації.

6. Не використовувати «піратське» програмне забезпечення.

7. Не привласнювати чужу інтелектуальну власність.

8. Не використовувати комп’ютерне обладнання або мережеві ресурси без дозволу того, хто ними володіє, або відповідної компенсації.

9. Думати про можливі наслідки для суспільства від створюваних програм і розроблюваних інформаційних систем.

Вправа 3. інформаційна етика.

Завдання. У вправі за посиланням

http://LeamingApps.org/watch?v=p502ii7et16 відтворіть текст про дотримання правил інформаційної етики та закону про авторське право.

1. Відкрийте вправу за вказаним посиланням. Прочитайте текст, у якому деякі терміни та твердження пропущено, й оберіть їх зі списків.

2. Визначте, скільки правильних і неправильних відповідей ви

отримали.

Виправте помилки так, щоб отримати правильну відповідь.

3. Завершіть роботу з браузером.

1.8. Як використовують інформаційні технології в освіті?

Можна виділити такі шляхи використання інформаційних технологій в освіті:

• підвищення кваліфікації викладачів у галузі сучасних інформаційних технологій;

• інформатизація процесу навчання й виховання;

• оснащення системи освіти технічними засобами інформатизації;

• створення сучасного національного інформаційного середовища та інтеграція в нього установ освіти;

• створення на базі сучасних інформаційних технологій єдиної системи дистанційної освіти в Україні;

• участь України в міжнародних програмах, пов’язаних із впровадженням сучасних інформаційних технологій в освіту. Розглянемо один із прикладів використання ІКТ в освіті — це ви-

користаня інформаційних навчальних ресурсів, які можна знайти в Інтернеті.

Крім пошуку навчальних матеріалів, фотографій, відео, зображень і рефератів, можна знайти й завантажити з Інтернету потрібні програми навчального призначення та програми-перекладачі, безкоштовне програмне забезпечення для захисту даних й оптимізації роботи з комп’ютером. За допомогою Інтернету (мал. 1.9) можна поновлювати антивірусні бази, отримувати поради від учителя чи

тренера під час виконання завдань, проходити тестування для оцінювання рівня власних знань з різних предметів, дистанційно опановувати нові технології та отримувати нові знання, бути обізнаними щодо конкурсів, які проводяться в Україні й за кордоном, та брати в них участь, готуватися до предметних олімпіад і зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників тощо.

Вправа 4. Дистанційне навчання.

Завдання. Ознайомтеся з правилами користування системою дистанційної

підтримки навчання у школі, переглянувши доступні матеріали.

1. Відкрийте сайт онлайнової системи дистанційної підтримки навчання у школах, ліцеях і гімназіях України за адресою http://disted.edu.vn.ua та ознайомтеся з метою його створення, правилами роботи й умовами використання матеріалів, розміщених на ньому.

2. Здійсніть доступ до сайта без реєстрації, перейшовши для цього за відповідним посиланням.

3. На панелі Класи виберіть 9 клас і перегляньте матеріали, запропоновані на сайті на підтримку навчання.

4. На панелі Навігація перейдіть за посиланням Система «Перевірка знань» та перегляньте, з яких предметів можна пройти тестування для контролю власних знань.

5. Пройдіть тренувальне тестування для ознайомлення з інструментами тестування.

6. Натисніть кнопку Завершити роботу для виходу із системи.

1. Які технології використовувались в аграрному, індустріальному суспільствах? А які — в інформаційному? Порівняйте. Яка людина вважалася в кожному з типів суспільства успішною? Порівняйте ресурси кожного зі згаданих типів суспільств.

2. Чи справді наше суспільство є інформаційним? Відповідь обґрунтуйте.

3. Якою є інформаційно культурна людина? Назвіть декілька ознак.

4. Які технології належать до інформаційних? Наведіть приклади. Які з цих технологій ви використовуєте у процесі навчання та повсякденному житті?

5. Наведіть приклади інформаційних процесів, які оточують людину.

6. Якими бувають інформаційні системи? Які інформаційні системи використовують ваші батьки? Назвіть приклади.

7. Що відносять до інтелектуальної власності? Як охороняється інтелектуальна власність в Україні?

8. Як інформаційні технології змінили процес навчання у школі порівняно з навчанням ваших рідних — покоління батьків і бабусь-дідусів?

1. Виділіть десять позитивних ознак появи комп’ютерів та інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини. Обговоріть список із сусідом по парті. Упорядкуйте їх та виділіть спільні ознаки.

2. Виділіть п’ять негативних ознак появи комп’ютерів та інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини. Обговоріть список із сусідом по парті. Упорядкуйте їх і виділіть спільні ознаки.

3. З якими процесами ви стикаєтесь щодня? Обговоріть у парах.

4. З якими словами ще часто вживається слово процес? Назвіть чотири словосполучення. Обговоріть у парах.

5. Назвіть сфери застосування інформаційних технологій. Реалізація яких інформаційних процесів на сьогодні неможлива без застосування ІКТ? Наведіть приклади. Обговоріть у парах.

6. Як обирати сайти для дистанційного навчання, отримання матеріалів на підтримку навчання, отримання консультацій тощо? Сформулюйте критерії оцінювання сайтів, запропонуйте одне одному приклади сайтів, що відповідають цим критеріям.

1. Проаналізуйте визначення:

а) інформаційного процесу, інформаційної технології, інформаційної системи;

б) інформаційної культури, інформаційної грамотності, ІКТ-компетентності — та побудуйте відповідні схеми для порівняння.

2. Опишіть інформаційні процеси, які відбуваються під час вашої навчальної діяльності. Наведіть приклади технологій і засобів реалізації цих процесів.

3. Які матеріали розміщуються на навчальних сайтах? Чи всі матеріали можна вільно використовувати? Чи завжди потрібно сплачувати за використання навчальних матеріалів? Для подання відповіді створіть презентацію, на підтвердження своїх висновків наведіть екранні копії відповідних сайтів.

4. Дослідіть, чи змінюється роль людини при переході від одного типу суспільства до іншого. Для цього виділіть основні ознаки аграрного суспільства, індустріального та інформаційного. Чи є спільні ознаки? Про що це свідчить? Якою є роль людини в цих суспільствах? Для виконання завдання побудуйте діаграму Венна (спільна частина використовується для запису спільних ознак, інші — для відмінних).

_ j j Г“‘ j._j \'\ j j.''j :..j j™j j._j j™' j j j'“l j j j j.-j

освітні інформаційні ресурси та системи

Як здійснювати пошук в Інтернеті; як працювати з електронною поштою; як створювати документи в текстовому процесорі та програмі для створення презентацій.

У власній структурі папок створіть папку Практична робота 1.

Під час виконання практичних завдань пам’ятайте про правила безпеки життєдіяльності при роботі з комп’ютером!

Завдання 1. Prometheus (6 балів)

Розгляньте список курсів, доступних зараз на сайті безкоштовних онлай-нових курсів Prometheus http://prometheus.org.ua. Оберіть курс, який вас зацікавив. Перевірте, чи можна зареєструватися слухачем цього курсу й на яких умовах. Розгляньте опис курсу та заповніть форму оцінювання курсу, яка збе

режена у файлі Платформа для дистанційного навчання папки Інформаційне суспільство. Створіть мотиваційного електронного листа й надішліть його вчителю на електронну скриньку та двом учням, яким би ви порекомендували цей курс. Прикріпіть до листа файл із заповненою формою. Після завершення роботи над практичними завданнями перегляньте у своїй електронній скриньці листи від однокласників. Прийміть рішення щодо можливості дистанційного навчання на одному з курсів.

Завдання 2. Портал знань (6 балів)

Відкрийте сайт Портал знань за адресою http://www.znannya.org. Знайдіть відомості про мету створення цього сайта, його авторів та визначте, для кого призначено матеріали, розміщені на ньому. Перейдіть за посиланням Тестування/Онлайн-тестування/Тести. Оберіть тему для тестування — Мережа Інтернет та її сервіси. Перевірте себе. У разі неправильних відповідей перейдіть за поданими посиланнями та перегляньте теоретичний матеріал. Пройдіть тест ще раз. Перегляньте розділ Популярні курси та оберіть курси, які б ви хотіли опанувати дистанційно. Знайдіть курс Adobe Flash — розробка інтерактивних мультимедійних програм. Перегляньте запропоновані матеріали. Знайдіть п’ять підтверджень того, що портал можна вважати системою дистанційного навчання. Обміркуйте, як краще подати свою відповідь, збережіть її в папці Практична робота 1 з іменем Портал_Прізвище та надішліть разом з електронним листом на електронну скриньку вчителя.

Завдання 3. Тренажери (6 балів)

Порівняйте роботу з віртуальним тренажером із правопису української мови (http://webpen.com.ua/#exercises) та розділ Вправи на сайті вивчення математики онлайн (http://ua.onlinemschool.com/math/practice/). Знайдіть п’ять спільних ознак і три відмінності цих ресурсів. Обміркуйте, як краще подати свою відповідь, збережіть її в папці Практична робота 1 з іменем Тре-нажери_Прізвище та надішліть разом з електронним листом на електронну скриньку вчителя.

Завдання 4. інтерактивні підручники (6 балів)

Розгляньте матеріали, подані в інтерактивному підручнику з мови програмування Python (http://pythontutor.ru/lessons/inout_and_arithmetic_operations/).

Розгляньте вікно редактора коду та запустіть на виконання першу програму заняття 1.

Дослідіть, чи можна внести зміни в код програми та запустити 'її на виконання.

Розгляньте матеріали, подані в інтерактивному підручнику Математика: Арифметика. Рівняння та нерівності (https://www.ed-era.com/books/maths/). Натисніть кнопку Читати та розгляньте розділ Розкладання многочлена на множники.

Пригадайте за поданим текстом навчальний матеріал і виконайте запропоновані завдання. Зробіть висновок про те, яким чином пропоновані сервіси забезпечують інтерактивний зв’язок з користувачем. Складіть текстовий документ, де подайте свій висновок, який підкріпіть екранними копіями відповідних режимів, збережіть його в папці Практична робота 1 з іменем Підручник_Прізвище. Надішліть файл разом з електронним листом на електронну скриньку вчителя.

 

Це матеріал з підручника Інформатика 9 клас Морзе

 






^