mozok.click » Географія » Структура та розміщення тваринництва в Україні
Інформація про новину
  • Переглядів: 165
  • Автор: admin
  • Дата: 30-01-2018, 14:53
30-01-2018, 14:53

Структура та розміщення тваринництва в Україні

Категорія: Географія

Які основні підвиди тваринництва вам відомі?

У Хустському районі Закарпатської області традиційно розводять нелише корів, а й буйволів (мал. 49).Птахом, що успішно акліматизується на території України, є страус(мал. 50). Лише в Київській областіналічується сім страусиних ферм.М’ясо цього птаха відзначається поживними якостями, крім того, страуси невибагливі до їжі й не боятьсянаших зим.

підвиди ТВАРИННИЦТВА ТА ЇХ РОЗМІЩЕННЯ.

Тваринництво в Україні представлене підвидами діяльності з виробництва продуктів харчування, сировини для легкої та фармацевтичної промисловості. Найголовнішими серед них є: скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство (мал. 51). Менше значення мають конярство, хутрове звірівництво, бджільництво, ставкове рибництво.

Структуру, розміщення та спеціалізацію тваринництва визначає кормова база. Основними джерелами кормів є кормові культури (конюшина, люпин, люцерна, кукурудза насилос, кормовий буряк, соя), зернофуражні, природні угіддя(луки й пасовища). У приміських зонах тварин відгодовуютьвідходами харчової промисловості (сироваткою, жомом) іхарчовими відходами міст.



СКОТАРСТВО. Розведення великої рогатої худоби називають скотарством, яке є провідним підвидом тваринництва. Залежно від виробленої продукції в скотарстві вирізняютькілька напрямів: молочне, молочно-м’ясне, м’ясо-молочне,м’ясне. Напрям скотарства залежить від порід худоби(мал. 49) та кормової бази.

Молочне та молочно-м’ясне скотарство притаманне приміським зонам, де воно зорієнтоване на споживача. Молочне скотарство є основою для розвитку молочної-промисловос-ті, що об’єднує виробництво молока та продуктів його переробки. У степовій зоні розвивається молочно-м’ясне, м’ясо-молочне та м’ясне скотарство на грубих кормах. У загальнихрисах молочно-м’ясна спеціалізація скотарства простежується в усіх природно-кліматичних зонах України.

В Україні кількість великої рогатої худоби становить близько 4,5 млн голів (2015 р.), з них половина — корови.Утримується худоба здебільшого (67 %) в особистих господарствах населення.

свинарство (мал. 51, а) забезпечує більше третини виробництва м’яса. Розміщується повсюдно з найбільшою концентрацією в приміських зонах, що пояснюється характером кормової бази: харчові відходи міст і харчової промисловості. Розрізняють такі напрями свинарства: м’ясо-сальне, сальне, беконне.

Свинарство розвивається переважно в районах інтенсивного землеробства: фуражного зернового господарства, картоплярства, промислової переробки сільськогосподарської сировини.

У період 1991-1999 рр. поголів’я свиней в Україні скоротилося майже вдвічі. Нині спостерігається тенденція до його збільшення. Сьогодні

кількість свиней у нашій країні наближається до 4,3 млн голів. Найбільше їх вирощують у Полтавській, Черкаській, Київській, Рівненській областях.

У зв’язку з потребами внутрішнього ринку та вступом України до Світової організації торгівлі (СОТ) відбувається переспеціалізація свинарства в окремих регіонах країни.На Поліссі та в західних районах України структура місцевихкормів дає змогу спеціалізуватись на виробництві беконноїта м’ясної свинини, у Лісостепу — м’ясної, у Степу — м’ясо-сальної та сальної.

Поміркуйте, чому птахівництво є одним із перспективних видівдіяльності сільського господарствав Україні.

Яйця, м’ясна й молочна продукція належать до основних продуктів харчування українців (мал. 52). Дізнайтеся, чи в достатній кількості задоволено потреби населення в цій продукції, якийїї відсоток вироблено в Україні, якавартість цього товару, чи належної вінякості та як це перевірити пересічномуспоживачеві тощо.


ПТАХІВНИЦТВО (мал. 51, б) набуло значного розвитку останніми роками. Воно орієнтується на споживача і розвивається в передмістях. Серед птиці (загалом близько 435 млнголів) переважають кури. Також розводять качок, індиків,гусей, перепілок. Птахівництво постачає населенню низькокалорійне м’ясо та яйця, легкій промисловості — пух і пір’я.

Це найбільш механізований та високопродуктивний підвид тваринництва України. Її виробничий потенціал достатній длязабезпечення потреб населення країни в яйцях і м’ясі птиці.

Птахівництво має два основні напрями: яйцевий і м’ясний. Найбільшого розвитку набуло у Київській, Дніпропетровській і Харківській областях.

ВІВЧАРСТВО. Розведення овець (мал. 51, в) поширене здебільшого в гірських і степових районах, де використовуються природні (а отже — дешеві) пасовища й грубі корми.

Основними напрямами вівчарства в Україні є: тонкорунне та напівтонкорунне, що дають вовну; м’ясо-вовняне; овчинно-шубне (длявиробництва дублянок). Воно поширене в Карпатах і на півдні України.Вівчарство дає не лише цінне м’ясо — баранину, молоко, а й важливу технічну сировину — вовну, овчину, шкурки, кетгут, — яку використовуютьв легкій та медичній промисловості.

Вівчарство є найменш розвиненим підвидом тваринництва в Україні. Воно має чимало проблем і потребує значної державної підтримки.

ІНШІ ПІДВИДИ ТВАРИННИЦТВА. В Україні розвиваються ставкове рибництво, кролівництво, бджільництво, конярство, звірівництво (розведення тварин на хутро), шовківництво.

Незважаючи на стрімкий розвиток техніки, в Україні налічується майже 1 млн голів коней. Їх використовують у господарствах населення

як тяглову силу. У структурі тваринництва є кінні заводи, де продукують породи коней для спортивної, природоохоронноїта військової сфер.

Кліткове звірівництво найпоширеніше в лісостепових областях, переважно на заході країни. Воно представлене вирощуванням кролів та інших хутрових звірів: нутрії, норки, чорно-бурої лисиці.

Бджільництво сконцентроване в Степу, Лісостепу й Карпатах. Воно розвивається в Дніпропетровській, Кіровоградській, Миколаївській, Херсонській, Івано-Франківській та інших областях (мал. 53).


Шовківництво поширене в степових і лісостепових районах. На підприємствах розводять тутового й дубового шовкопряда, які дають сировину для легкої промисловості.

Ставкове рибництво зорієнтоване на внутрішній ринок і є досить продуктивним. Найпоширеніше воно в Лісостепу таКарпатах. У ставках вирощують коропа, товстолоба, білогоамура, а в окремих господарствах — й цінні породи риб, зокрема форель.

Кролівництво в Україні почало розвиватися після Першої світової війни (мал. 54). За оцінками експертів, у нашій країни кількість кролів становить близько 2 млн. При цьому 98 % з нихтримають у домашніх господарствах. У 2013 р. в Харкові вперше відбулася Всеукраїнська виставка-ярмарок із кролівництва. Можна впевненостверджувати, що кролівництво в Україні є вигідним і поки що доситьвільним підвидом тваринництва, яке має великі перспективи зростання.

Конярство з розвитком науково-технічного прогресу дещо зменшило темпи свого розвитку. У 1920 р. налічувалося майже 4,5 млн голів коней.Сьогодні їхня чисельність не перевищує 700 тис. Проте Україна продукуєцінні породи коней. Флагманом у цьому є Онуфріївський кінний завод уКіровоградській області (мал. 44 на с. 56).

ДІЛОВИЙ ЩОДЕННИК

1. Найголовнішими підвидами тваринництва України е: скотарство,свинарство, птахівництво, вівчарство.

2. Структуру, розміщення та спеціалізацію тваринництва визначаютькормова база та наближеність до споживача.

3. України має всі шанси бути широко представленою на аграрномуринку Європи.

ЗНАЮ, розумію, вмію пояснити

1. У чому полягає основна причина скорочення поголів’я свиней і великої рогатоїхудоби в Україні?

2. Назвіть, на які підвиди поділяються птахівництво та скотарство.

3. Доведіть, що птахівництво є найбільш інтенсифікованим підвидом тваринництва.

4. Складіть структурну схему тваринництва.

5. Які підвиди тваринництва поширені у вашому регіоні? Підготуйте розповідьпро один з них.

 

Це матеріал з підручника Географія 9 клас Надтока, Топузов

 






^