mozok.click » Основи здоров'я » Саморегуляція. Методи самоконтролю
Інформація про новину
  • Переглядів: 11682
  • Автор: admin
  • Дата: 31-08-2017, 18:25
31-08-2017, 18:25

Саморегуляція. Методи самоконтролю

Категорія: Основи здоров'я

Обміркуйте й обговоріть ситуацію. Дев'ятикласниця Тетяна прийшла зі школи додому сумною, бо день був не дуже вдалий. Удома на неї чекала трирічна сестра: з ніг до голови в акварельних фарбах, з малюнком у руках і бажанням погратися. Тетяна спочатку мало не накричала на сестру, але раптом, дивлячись на яскраві фарби чудового малюнка, посміхнулася, заспокоїлася і повела сестру мити руки та грати в її улюблену гру. Як ви вважаєте, що відбувалося з Тетяною за ці кілька хвилин? Чому смуток змінився посмішкою?

Саморегуляція

Емоційно зріла людина може здійснювати саморегуляцію. Саморегуляція — це здатність керувати своєю поведінкою на основі знань про свої психологічні особливості. Рушійною силою саморегуляції є воля.

Воля — це здатність приймати усвідомлені рішення й спрямовувати свої думки й дії відповідно до цих рішень. Сильна воля передбачає не тільки вміння чогось захотіти й досягнути, але й уміння змусити себе відмовитися від того, що може зашкодити.

Необхідно розуміти, що саморегуляція неможлива без вольових зусиль. Ви спочатку ставите собі певну мету, наприклад навчитися вчасно виконувати домашнє завдання або регулярно робити ранкову зарядку. Далі ви плануєте власні дії, що спрямовані на досягнення мети, й розробляєте критерії, тобто ознаки успішності цих дій. Потім ви аналізуєте реально досягнуті результати та оцінюєте їх відповідно до критеріїв успіху.

Але як усе це можна зробити, не маючи сильної волі? Ніяк. Спланувати щось можна, а ось виконати — ні. Тому потрібно розвивати волю й освоювати методи саморегуляції.



До методів саморегуляції належать: самопідбадьорення, само-наказ, самонавіювання, самопримус, самоаналіз, самоконтроль.

Самопідбадьорення полягає в тому, що ви звертаєтеся до самого себе з метою зміцнення віри в себе. Ви говорите собі: «У мене все вийде, я можу це зробити». Самонаказ — це веління самому собі: «Зберися, сконцентруй сили, перемагай!». Самонавіювання необхідне в разі потреби подолати свій страх перед труднощами, невпевненість у власних силах, нерішучість. Самопримус допомагає боротися з внутрішньою неорганізованістю, з лінощами, небажанням учитися й працювати. Самоаналіз полягає в умінні аналізувати свої вчинки, належно їх оцінювати. Він дає змогу виявляти позитивні й негативні моменти власних дій, щоб уникати помилок у майбутньому. Самоконтроль вчасно підкаже: «Стоп, ти робиш не те, ще раз подумай, потім знову дій!». Він дає можливість усвідомити й оцінити власні дії, емоції, думки.

Методи самоконтролю

Треба розуміти, що самоконтроль — одна з характеристик свободи й відповідальності особистості. Без самоконтролю немає ані свободи, ані відповідальності. Протилежністю самоконтролю є недисциплінованість, залежність від свого настрою, невміння контролювати свою поведінку, залежність від різноманітних спокус.

До методів самоконтролю належать: самоспостереження й самоаналіз. Якщо у вас високий рівень самоконтролю, то ви здійснюєте самоспостереження, самоаналіз і самоперевірку дій за власною ініціативою, прагнете все зрозуміти самостійно, без допомоги ззовні, тому рідко помиляєтеся. Середній рівень самоконтролю передбачає, що ви можете помилятися, але усвідомлюєте це й виправляєте помилки, бо вмієте здійснювати самоспостереження, перевіряти й контролювати себе. Низький рівень самоконтролю створює ілюзію власної правоти, робить людину некритичною до зауважень, самовпевненою. Людина часто помиляється, але не усвідомлює це й не може виправляти свої помилки, бо не вміє здійснювати самоспостереження й самоаналіз.


Самоконтроль поведінки, тобто контроль власних дій, неодмінно передбачає вміння контролювати свої думки. Це має велике значення, тому що наші думки є джерелом наших вчинків. Окрім того, позитивні думки поліпшують стан нашого здоров’я, а негативні — погіршують. Позитивне мислення є ефективним засобом збереження і відновлення здоров’я.

Необхідно вміти робити паузи, щоб отримати можливість правильно оцінити ситуацію, що склалася, не реагувати на неї поспіхом. Узагалі завжди краще спокійно обговорити проблему, замість того щоб втрачати

контроль, грюкати дверима або кричати.

Якщо ви навчитеся контролювати себе в різних ситуаціях, то потім зможете змінювати свою поведінку відповідно до обставин.

Учені використовують різні методики для виявлення рівня самоконтролю.

Наприклад, високий рівень самоконтролю передбачає, що ви:

• маєте мету й визначили, що потрібно зробити для її досягнення;

• перевіряєте, чи робите ви те, що потрібно;

• перевіряєте, чи все виконано правильно;

• якщо ви припустилися помилки, то виправляєте її;

• здійснюєте самооцінку;

• запам’ятовуєте й ураховуєте всі свої успіхи й помилки, щоб у майбутньому краще контролювати себе.


Якщо ви дієте відповідно, то ваш рівень самоконтролю є високим.

Більше про методи самоконтролю ви можете прочитати в додатковому матеріалі до параграфа на сайті.

Опорні точки. Саморегуляція — це здатність людини керувати собою на основі знань про свої психологічні особливості. Сильна воля є основою для саморегуляції. До методів саморегуляції належать: само-підбадьорення, самонаказ, самонавіювання, самопримус, самоаналіз, самоконтроль. Самоконтроль — це сукупність властивостей, пов'язаних з усвідомленням людиною самої себе та здатністю себе контролювати. До методів самоконтролю належать самоспостереження й самоаналіз.

Запитання для повторення й обговорення

I рівень

1. Що таке саморегуляція?

2. Які методи саморегуляції ви знаєте?

3. Що є протилежністю самоконтролю?

II рівень

4. Чи доводилося вам вдаватися до самопідбадьорення? За яких обставин?

5. Наведіть приклади ситуацій, коли вам необхідно було здійснити са-монаказ.

6. Навіщо людині потрібно усвідомлювати й оцінювати власні емоції?

III рівень

7. Чому саме сильна воля є основою самовиховання й самоконтролю?

8. Чому саморегуляція неможлива без наявності волі?

9. Чи передбачає самоконтроль уміння контролювати свої думки?

IV рівень

10. Доведіть, що емоційно зріла людина може здійснювати саморегуляцію.

11. Чому людина зі слабкою волею не здатна до саморегуляції? Наведіть приклади, що пояснюють вашу думку.

12. Доведіть, що самоконтроль — одна з характеристик свободи й відповідальності особистості.

 

Це матеріал з підручника Основи здоров'я 9 клас О. В. Тагліна

 






^