На цьому уроці ви дізнаєтеся:
• про зміст поняття «сталий розвиток» людства;
• про міжнародне екологічне право й екологічне законодавство України;
• про інформаційне суспільство.
Пригадайте!
Яку людину вважають екологічно свідомою?
Висловлюємо свою думку
Як ви розумієте вислів: «Довгий шлях життя на Землі — це урок для всіх. І вже коли людина вважає себе улюбленим дитям природи, вона повинна знати цей урок і пам’ятати, що давні істоти, які не змогли пристосуватися й не відповідали мінливим факторам довкілля, заповнюють нині своїми скелетами палеонтологічні музеї»? (Т. Ніколов, болгарський палеонтолог, еколог).
Міжнародне екологічне право. Ідея про необхідність міжнародного співробітництва у сфері охорони навколишнього середовища вперше публічно про -звучала в 1913 р. на Першій природоохоронній міжнародній конференції (м. Берн), однак реальне втілення в життя розпочалося тільки в другій половині ХХ ст.
Міжнародні відносини щодо охорони навколишнього середовища є предме -том міжнародного екологічного права.
Міжнародне екологічне право — це сукупність принципів і норм міжнародного публічного права, що регулюють відносини у сфері охорони навколишнього середовища та раціонального використання його ресурсів.
Міжнародне екологічне право — одна з наймолодших галузей міжнародного публічного права. Датою його зародження можна вважати проведення в 1972 р. Стокгольмської конференції ООН з навколишнього середовища. За результатами конференції були прийняті два основоположні документи — Стокгольмська декларація, яка визначила 26 принципів екологічно коректної поведінки держав, і Програма дій, на основі якої було розроблено Програму ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП).
Значною подією в процесі становлення міжнародного екологічного права стало проведення під егідою ЮНЕП Наради урядових експертів (Монтевідео, 1981 р.), на якій обговорювали питання боротьби з транскордонними забруднен -нями, компенсації екологічної шкоди тощо.
У 1992 р. в Ріо - де - Жанейро була проведена Конференція ООН з навко -лишнього середовища та розвитку (мал. 75), участь у якій узяли представники
179 держав. У ході цієї конференції було прийнято документи, найважливішими серед яких є:
• Декларація Ріо -де - Жанейро з навколишнього середовища та розвитку (часто її називають «Декларацією Ріо» і «Зеленим кодексом поведінки держав»). Ця Декларація — логічне продовження Стокгольмської декларації 1972 р., за -кріплює нові принципи співробітництва держав у сфері охорони навколишнього середовища;
• Порядок денний на ХХІ ст.;
• Конвенція про біологічне різноманіття.
У Європі інтенсивне співробітництво розпочалося в 1993 р., після Європей -ської конференції міністрів охорони навколишнього середовища (м. Люцерн, Швейцарія), на якій було прийнято Програму дій з охорони навколишнього се -редовища для Центральної та Східної Європи.
Конференція аналогічного рівня відбулася в Софії в 1995 р., на ній було схвалено Керівні принципи доступу до екологічної інформації та участі громад ськості в прийнятті рішень у сфері навколишнього середовища. На основі цього документа в 1998 р. було прийнято однойменну Конвенцію, учасниками якої є 35 держав, зокрема й Україна.
Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища здійснюється на глобальному (усесвітньому), регіональному (наприклад, євро пейському, панамериканському, тихоокеанському) і локальному (наприклад, придунайському, карпатському, азово чорноморському) рівнях.
Зміст міжнародно - правової охорони навколишнього середовища становлять такі основні напрями діяльності:
• обмеження шкідливих впливів на навколишнє середовище;
• установлення раціонального й екологічно доцільного режиму використан -ня природних ресурсів;
• міжнародна охорона природних пам’яток і резервацій;
• регулювання науково - технічного співробітництва держав у сфері охорони навколишнього середовища.
Екологічне законодавство України. Серед різноманітних форм виражен -ня еколого правових норм (законів, кодексів, декретів, указів, постанов, роз поряджень, положень, інструкцій, методик, правил тощо) найважливішими є законодавчі акти. Сукупність усіх законодавчих еколого правових актів, які регулюють, установлюють або визначають екологічні правовідносини, нази вають екологічним законодавством. Це загальні, специфічні та міжгалузеві законодавчі акти.
Висловлюємо свою думку
Ознайомтесь із структурою екологічного законодавства України (схема 13). Поясніть, як взаємопов’язані екологічне законодавство України та міжнародне екологічне право.
Схема 13
Поняття інформаційного суспільства. У сучасному світі знання й інформа -ція породжують нові знання, обсяг і вплив яких на продуктивний розвиток сус -пільства постійно зростають. Це потребує від людства нових способів і засобів поширення та використання глобальних знань з метою подальшого прогресу, що і є основною властивістю інформаційного суспільства. Становлення та роз -виток такого суспільства — характерна ознака XXI ст. Саме в інформаційному суспільстві активно розвиваються інформаційні й комунікаційні технології, створюються умови для ефективного використання знань з метою вирішення найважливіших завдань управління суспільством і демократизації суспільного життя.
Характерними ознаками інформаційного суспільства вважають:
• формування єдиного інформаційно - комунікаційного простору країни як частини світового інформаційного простору, повноправна участь України в про -цесах інформаційної та економічної інтеграції регіонів, країн і народів;
• упровадження й у подальшому домінування в різних сферах перспектив -них інформаційних технологій, засобів обчислювальної техніки й телекому -нікацій;
• створення й розвиток ринку інформації та знань як факторів виробництва як додаток до ринків природних ресурсів, праці та капіталу, перетворення інформа ційних ресурсів суспільства на реальні ресурси соціально економічного розвитку, фактичне задоволення потреб суспільства в інформаційних продуктах і послугах;
• зростання ролі інформаційно - комунікаційної інфраструктури в системі суспільного виробництва;
• підвищення рівня освіти, науково - технічного й культурного розвитку шля -хом розширення можливостей систем інформаційного обміну на міжнародному, національному й регіональному рівнях і, відповідно, підвищення ролі кваліфіка ції, професіоналізму та здібностей до творчості як найважливіших характерис тик послуг праці;
• створення ефективної системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на вільне одержання, поширення та використання інформації як най важливішої умови демократичного розвитку.
Запам 'аТайТе!
Інформаційне суспільство — це суспільство, у якому виробництво та споживання інформації є найважливішим видом діяльності, а інформація визнається найзначні-шим ресурсом.
Пізнаємо себе
Відпрацювання навичок оцінювання ризику на особистому рівні
Об’єднайтесь у групи й обговоріть подану інформацію.
Інформатизація суспільства спричиняє й негативні явища:
• утручання в приватне життя — несанкціонована електронна пошта, реклама, віруси;
• інформаційну кризу — другий приклад негативного явища, пов’язаного з інформатизацією суспільства;
• відірваність від реального життя тих, хто занадто захоплюється інформаційними технологіями, — третє явище, що супроводжує розбудову інформаційного суспільства.
• Установіть ризики, що можуть загрожувати вам в інформаційному суспільстві, і обговоріть шляхи їхнього усунення.
Що таке сталий розвиток. Усесвітній саміт ООН, скликаний у Ріо -де -Жанейро в 1992 р. з метою розв’язання економічних, соціальних та екологічних проблем, окреслив концепцію сталого розвитку — новітню ідеологію суспільно -
господарської динаміки, вироблену 179 країнами світу, зокрема й Україною. За рішенням Ради ЮНЕСКО з 1 січня 2005 р. оголошено Десятиріччя освіти для сталого розвитку (2005-2014). У березні 2005 р. Україна стала однією з 55 країн, які підписали документ «Стратегія освіти для сталого розвитку».
Сталий розвиток — загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб і захистом інтересів майбутніх поко -лінь, зокрема й потреби в безпечному та здоровому довкіллі.
Термін «сталий розвиток» є офіційним українським відповідником англійського терміна «sustainable development», дослівний переклад якого з урахуванням контексту — «життєздатний розвиток», а розширене його тлу мачення — «усебічно збалансований розвиток». За визначенням Комісії ООН зі сталого розвитку, його мета — задовольняти потреби сучасного суспільства, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої по треби.
Запам 'аТайТе!
Сталий розвиток — це гармонійний, збалансований, безконфліктний прогрес усієї земної цивілізації, який дає змогу одночасно позитивно вирішувати комплекс проблем щодо збереження довкілля, ліквідації експлуатації, бідності та дискримінації як кожної людини, так і цілих народів або груп населення, зокрема за етнічними, расовими чи статевими ознаками.
Сталий розвиток — це керований розвиток. Основою його керованості є си стемний підхід і сучасні інформаційні технології, які дають можливість дуже швидко моделювати різні варіанти напрямів розвитку, з високою точністю про гнозувати їхні результати та вибрати найоптимальніший. (Більше інформації ви отримаєте з додатка 14, с. 181).
Поміркуйте
Як ви розумієте значення принципу «Мислити глобально, діяти локально»?
Концепція сталого розвитку людства. Концепція сталого розвитку ґрунту -ється на п’ятьох основних принципах.
1. Людство дійсно може надати розвитку сталого й довготривалого характе -ру, для того щоб він відповідав потребам людей, які живуть тепер, і не позбавляв майбутні покоління можливості задовольняти свої потреби.
2. Обмеження, які існують щодо експлуатації природних ресурсів, відносні. Вони пов’язані із сучасним рівнем техніки та соціальної організації, а також із здатністю біосфери до самовідновлення.
3. Необхідно задовольнити елементарні потреби всіх людей і всім надати можливість реалізувати свої мрії на більш благополучне життя. Без цього сталий і довготривалий розвиток просто неможливий. Одна з основних причин ви никнення екологічних та інших катастроф — злидні, які стали у світі звичайним явищем.
4. Необхідно узгодити стан життя тих, хто користується надмірними засо -бами (грошовими й матеріальними), з екологічними можливостями планети, зокрема щодо використання енергії (мал. 76).
5. Розміри й темпи збільшення кількості населення мають бути погоджені з виробничим потенціалом глобальної екосистеми Землі, що змінюється.
Кроки до успіху
У Конституції України стверджується, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю». Поняття «безпека» (ст. 3 Конституції) набуло нового значення й посіло одне з найпріоритет-ніших місць у переліку загальнолюдських цінностей. Унаслідок цього формуються духовний потенціал суспільства сталого розвитку, культура безпеки та реалізуються потреби самозбереження людського роду.
«Людина постійно намагалася осягнути світ, у якому живе. Нині вчені прагнуть зазирнути в глибини космосу та проникнути в мікросвіт. Однак пізнання навколишнього середовища дедалі більше випереджає процес самовдосконалення людини. За останні 5-7 тис. років людство значно вдосконалилося в технологічній сфері, але мало змінилося морально. Саме тому, рухаючись шляхом революційного наукового прогресу, воно може збитися на манівці, якщо не усвідомить відповідальності за свої вчинки, якщо цивілізація не перетвориться із суто технократичної на гуманістичну. Розвиток новітніх біотехноло-гій має спрямовуватися на дійсно виважені потреби людства, а не підпорядковуватися сьогочасним економічним або політичним інтересам. Мають бути вироблені юридичні й моральні правила, які б спрямовували цей розвиток». Ці слова Т. Тимочко, голови Всеукраїнської екологічної ліги, змушують замислитися й пригадати загальні екологічні закони, узагальнені американським екологом Б. Коммонерому 1974 р.: «Усе пов’язане з усім. Усе повинно кудись подітися. Природа знає краще. Ніщо не дається задарма».
Доведіть, що ви знаєТе
1. Які основні положення міжнародного та національного законодавства щодо безпеки й здоров’я людини?
2. Як впливають психіка, мораль, духовність на формування безпечної поведінки людини?
3. Що таке сталий розвиток? На яких основних принципах ґрунтується концепція сталого розвитку?
Це матеріал з підручника Основи здоров'я 9 клас Поліщук