
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН З БІОЛОГІЇ
9 клас
Календарно-тематичне планування виконано відповідно до навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство. Біологія. 5-9 класи. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН від 29.05.2015 № 585)

9-й клас (70 годин, 2 години на тиждень, із них 3 години — резервні)
І семестр
|
№ уроку |
Дата |
Тема уроку |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Лабораторні та практичні роботи |
Домашнє завдання |
|
Вступ (1 година) |
|||||
|
1 |
Біологія як наука. Предмет біології, її основні галузі та місце серед інших наук. Рівні організації біологічних систем. Основні методи біологічних досліджень |
Учень/учениця: називає: — основні галузі біології; — рівні організації життя; наводить приклади: — біологічних систем, що знаходяться на різних рівнях організації; характеризує: — методи біологічних досліджень (описовий, експериментальний, моделювання); пояснює: — зв’язок біології з іншими природничими і гуманітарними науками; висловлює судження: — про значення біологічних знань у життєдіяльності людини |
|||
|
Тема 1. Хімічний склад клітини та біологічні молекули (8 годин + 2 години резервні) |
|||||
|
2 |
Вода та її основні фізико-хімічні властивості. Інші неорганічні сполуки |
Учень/учениця: називає: — органічні та неорганічні речовини, що входять до складу організмів; |
|||
|
№ уроку |
Дата |
Тема уроку |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Лабораторні та практичні роботи |
Домашнє завдання |
|
3 |
Органічні молекули. Біологічні макромолекули — біополімери |
характеризує: — будову, властивості та біологічну роль води; — будову, властивості та біологічну роль ліпідів; — будову, властивості та біологічну роль вуглеводів; — будову, властивості та функції білків і нуклеїнових кислот; — структурні рівні організації білків; пояснює: — необхідність зовнішніх джерел енергії для існування біологічних систем; — роль білків у життєдіяльності організ-мів; — роль АТФ у життєдіяльності організмів; — роль нуклеїнових кислот у спадковості організмів; розв'язує: — елементарні вправи з молекулярної біології (структура білків та нуклеїнових кислот); висловлює судження: — щодо необхідності різних продуктів харчування в раціоні людини |
|||
|
4 |
Білки, їхня структурна організація та основні функції |
||||
|
5 |
Ферменти, їхня роль у клітині |
Лабораторне дослідження властивостей ферментів |
|||
|
6 |
Вуглеводи |
||||
|
7 |
Ліпіди |
||||
|
8 |
Нуклеїнові кислоти. Роль нуклеїнових кислот як носія спадкової інформації |
Практична робота М 1. Розв’язання елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот |
|||
|
9 |
АТФ. Поняття про перетворення енергії та реакції синтезу в біологічних системах |
|
№ уроку |
Дата |
Тема уроку |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Лабораторні та практичні роботи |
Домашнє завдання |
|
10 |
Узагальнюючий урок з тем «Вступ» і «Хімічний склад клітини та біологічні молекули» |
||||
|
Тема 2. Структура клітини (6 годин) |
|||||
|
11 |
Методи дослідження клітин, типи мікроскопії |
Учень/учениця: називає: — методи дослідження клітин; — типи організації клітин; — складові цитоплазми; — основні клітинні органели та їхні функції; — основні компоненти та функції ядра; наводить приклади: — про- та еукаріотичних організмів; — рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів; розпізнає: — компоненти клітин на схемах та електронних мікрофотографіях; характеризує: — будову та функції органел; — будову та функції ядра; — хімічний склад клітинної мембрани; пояснює: — роль мембран у життєдіяльності клітин; — зв’язки між будовою та функціями клітинної мембрани; |
|||
|
№ уроку |
Дата |
Тема уроку |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Лабораторні та практичні роботи |
Домашнє завдання |
|
12 |
Структура еукаріотич-ної клітини: клітинна мембрана |
порівнює: — будову клітини прокаріотів і еукаріотів; — будову клітин рослин, тварин, грибів; обґрунтовує: — взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем; дотримується правил: — виготовлення мікропрепаратів та розглядання їх за допомогою мікроскопа; — виконання рисунків біологічних об’єктів; застосовує знання: — для доказу єдності органічного світу; робить висновок: — про загальний план будови клітин прокаріотів і еукаріотів та їхні особливості; висловлює судження: — про ролв клітини як елементарної структурної одиниці живих систем |
Демонстрування моделей — аплікацій, що ілюструютв будову клітини |
||
|
13 |
Структура еукаріотич-ної клітини: цитоплазма, основні клітинні органели |
Демонстрування моделей — аплікацій, що ілюструютв будову клітини |
|||
|
14 |
Структура еукаріотич-ної клітини: основні клітинні органели |
Демонстрування моделей — аплікацій, що ілюструютв будову клітини |
|||
|
15 |
Ядро, його структурна організація та функції |
||||
|
16 |
Типи клітин та їх порівнялвна характеристик: прокаріо-тична й еукаріотична клітина, рослинна та тваринна клітина |
Лабораторна робота М 1. Вивчення структурно-функціо-налвної різноманітності клітин. Демонстрування моделей — аплікацій, що ілюструютв будову клітини, мікропрепаратів клітин рослин і тварин |
|
№ уроку |
Дата |
Тема уроку |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Лабораторні та практичні роботи |
Домашнє завдання |
|
Тема 3. Принципи функціонування клітини (6 годин) |
|||||
|
17 |
Обмін речовин та енергії. Основні шляхи розщеплення органічних речовин у живих організмах |
Учень/учениця: називає: — процеси обміну речовин та енергії, які відбуваютвся в цитоплазмі клітини; — органели клітини, де відбуваєтвся дихання та фотосинтез; наводить приклади: — процесів розщеплення органічних речовин; характеризує: — процеси фотосинтезу, гліколізу, клітинного дихання; пояснює: — зелений колір рослин; — біологічне значення гліколізу та аеробного дихання; — значення фотосинтезу, його планетарну ролв; порівнює: — процеси фотосинтезу та хемосинтезу; застосовує знання: — про процеси життєдіялвності клітини для мотивації здорового способу життя; |
|||
|
№ уроку |
Дата |
Тема уроку |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Лабораторні та практичні роботи |
Домашнє завдання |
|
18 |
Біохімічні механізми дихання |
висловлює судження: — щодо ролі фотосинтезу в забезпеченні живих організмів органічними речовинами та енергією; — щодо значення функціоналвних змін у діяльності клітин та їх загибелі, у ви-никненні захворювань людини; робить висновок: — про зв’язок пластичного й енергетичного обмінів у клітині; — про схожість процесів обміну речовин, що відбуваютвся в клітинах організмів різних царств живої природи |
|||
|
19 |
Фотосинтез: світлова та темнова фази |
||||
|
20 |
Хемосинтез |
||||
|
21 |
Базові принципи синтетичних процесів у клітинах та організмах |
||||
|
22 |
Підсумкова контрольна робота з тем «Структура клітини» та «Принципи функціонування клітин» |
||||
|
Тема 4. Збереження та реалізація спадкової інформації (10 годин) |
|||||
|
23 |
Гени та геноми |
Учень/учениця: називає: — типи генів; — етапи реалізації спадкової інформації; — основні шляхи регуляції реалізації спадкової інформації; — фази мітозу і мейозу; — періоди онтогенезу в багатоклітинних організмів; |
|||
|
№ уроку |
Дата |
Тема уроку |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Лабораторні та практичні роботи |
Домашнє завдання |
|
24 |
Будова генів та основні компоненти геномів про- й еукаріотів |
наводить приклади: — застосування принципу комплементар-ності нуклеотидів; формулює визначення понять: — ген, геном, генетичний код, транскрипція, трансляція, реплікація; характеризує: — процес транскрипції; — генетичний код та його значення в біосинтезі білків; — процес біосинтезу білка; — процес реплікації ДНК; — хімічний склад, будову й функції хромосом; — процеси мітозу та мейозу в еукаріотів; — етапи клітинного циклу; — етапи онтогенезу в рослин і тварин; порівнює: — процеси транскрипції і реплікації; — процеси мітозу і мейозу; робить висновок: — про визначалвну ролв спадкового апара-ту клітини в її життєдіялвності та визначенні її властивостей |
|||
|
25 |
Транскрипція. Основні типи РНК |
||||
|
26 |
Генетичний код. Біосинтез білка |
||||
|
27 |
Подвоєння ДНК; репарація пошкодженв ДНК |
Практична робота М 2. Розв’язування елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції |
|||
|
28 |
Ділення клітин: клітинний цикл, мітоз та мейоз. Рекомбінація ДНК |
Лабораторне дослідження фаз мітозу (на прикладі клітин кореня цибулі) |
|||
|
29 |
Статеві клітини та запліднення |
||||
|
ЗО |
Закономірності індиві-дуалвного розвитку |
||||
|
31 |
Закономірності індиві-дуалвного розвитку |
|
№ уроку |
Дата |
Тема уроку |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Лабораторні та практичні роботи |
Домашнє завдання |
|
32 |
Узагальнюючий урок з теми «Збереження та реалізація спадкової інформації» |
За І семестр:
1 контрольна робота
2 лабораторні дослідження
1 лабораторна робота
2 практичні роботи
II семестр
|
№ уроку |
Дата |
Тема уроку |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Лабораторні та практичні роботи |
Домашнє завдання |
|
Тема 5. Закономірності успадкування ознак (11 годин) |
|||||
|
33 |
Класичні методи генетичних досліджень. Генотип та фенотип. Алелі |
Учень/учениця: називає: — методи генетичних досліджень; — форми мінливості; — мутагенні фактори; — види мутацій; — спадкові захворювання людини; — феномен зчеплення генів у хромосомах; наводить приклади: — спадкової мінливості; — неспадкової мінливості; |
|||
|
34 |
Закони Менделя |
||||
|
35 |
Ознака як результат взаємодії генів |
Практична робота № 3. Складання схем схрещування |
|||
|
№ уроку |
Дата |
Тема уроку |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Лабораторні та практичні роботи |
Домашнє завдання |
|
36 |
Поняття про зчеплення генів і кросинговер |
— мутацій; — взаємодії генів; — визначення статі; формулює визначення понять: — алелв, генотип, фенотип, домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота; характеризує: — закони Менделя; — успадкування, зчеплене зі статтю; — комбінативну, мутаційну, модифікацій-ну мінливіств; пояснює: значення генотипу й умов середовища для формування фенотипу; порівнює: — гомозиготу і гетерозиготу; — спадковіств і мінливіств організму; — модифікаційну та мутаційну мінливіств; застосовує знання: — для складання схем схрещування; — для оцінювання спадкових ознак у родині та планування родини; |
|||
|
37 |
Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю |
||||
|
38 |
Форми мінливості |
Лабораторне дослідження мінливості в рослин і тварин |
|||
|
39 |
Форми мінливості |
||||
|
40 |
Мутації: види мутацій, причини та наслідки мутацій |
||||
|
41 |
Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування |
Проект Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак (за вибором учня) |
|||
|
42 |
Сучасні методи молекулярної генетики |
|
№ уроку |
Дата |
Тема уроку |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Лабораторні та практичні роботи |
Домашнє завдання |
|
43 |
Узагальнюючий урок з теми «Закономірності успадкування ознак» |
— обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів; висловлює судження: — щодо значення знань про спадковість і мінливість у життєдіяльності людини; — про важливість генетичного консультування та молекулярних методів діагностики в сучасній генетиці; — вплив на потомство шкідливих звичок (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин) |
|||
|
Тема 6. Еволюція органічного світу (7 годин) |
|||||
|
44 |
Популяції живих організмів та їх основні характеристики |
Учень/учениця: називає: — основні характеристики популяції; — докази еволюції; — фактори еволюції; — види природного добору; — етапи еволюції людини; наводить приклади: — адаптації організмів до умов середовища; формулює визначення понять: — конвергенція, дивергенція, паралелізм; характеризує: — розвиток поглядів на походження різноманіття живих істот; |
|||
|
№ уроку |
Дата |
Тема уроку |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Лабораторні та практичні роботи |
Домашнє завдання |
|
45 |
Еволюційні фактори. Механізми первинних еволюційних змін |
— основні положення сучасної теорії еволюції; — популяцію як елементарну одиницю еволюції; — елементарні фактори еволюції; — критерії виду; — способи видоутворення; пояснює: — різноманіття організмів як резулвтат еволюції; порівнює: — географічне й екологічне видоутворення; аналізує: — різні погляди на виникнення життя на Землі; висловлює судження: — про співвідношення біологічних та соці-окультурних факторів у розвитку людини |
|||
|
46 |
Механізми видоутворення |
||||
|
47 |
Розвиток еволюційних поглядів. Теорія Ч. Дарвіна. Роль палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні теорії еволюції |
||||
|
48 |
Еволюція людини. Етапи еволюції людини |
||||
|
49 |
Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя |
||||
|
50 |
Узагальнюючий урок з теми «Еволюція органічного світу» |
|
№ уроку |
Дата |
Тема уроку |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Лабораторні та практичні роботи |
Домашнє завдання |
|
Тема 7. Біорізноманіття (4 години) |
|||||
|
51 |
Основи еволюційної філогенії та систематики |
Учень/учениця: називає: — таксономічні одиниці; — основні групи організмів; характеризує: — основні принципи біологічної систематики; робить висновок: — про єдніств органічного світу, що про-являєтвся через його розмаїття |
|||
|
52 |
Основні групи організмів: віруси, бактерії, археї, еукаріоти |
Практична робота № 3. Порівняння будови та процесу розмноження клітинних та неклітинних форм життя |
|||
|
53 |
Огляд основних еука-ріотичних таксонів |
||||
|
54 |
Узагальнюючий урок з теми «Біорізноманіття» |
||||
|
Тема 8. Надорганізмові біологічні системи (7 годин) |
|||||
|
55 |
Екосистема. Різнома-нітніств екосистем |
Учень/учениця: називає: — екологічні фактори; наводить приклади: — угруповань, екосистем; — пристосованості організмів до умов середовища; — ланцюгів живлення; |
|||
|
№ уроку |
Дата |
Тема уроку |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Лабораторні та практичні роботи |
Домашнє завдання |
|
56 |
Харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах |
характеризує: — структуру й функціонування екосистем; — взаємодію організмів в екосистемах; — ланцюги живлення; — правило екологічної піраміди; — біосферу та її функціональні компоненти; пояснює: — зв’язки між організмами в екосистемі; — роль продуцентів, консументів, редуцен-тів у штучних і природних екосистемах; — значення колообігу речовин у збереженні екосистем; — роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері; порівнює: — природні та штучні екосистеми; застосовує знання: — про особливості функціонування популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування заходів з їх збереження, прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних умовах навколишнього середовища; робить висновок: — про цілісність і саморегуляцію живих систем; |
|||
|
57 |
Біотичні, абіотичні та антропогенні фактори |
||||
|
58 |
Стабільність екосистем та причини їх порушення |
||||
|
59 |
Біосфера як цілісна система |
||||
|
60 |
Захист та збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища |
Проект. Виявлення рівня антропогенного впливу в екосистемах своєї місцевості |
|||
|
61 |
Підсумкова контрольна робота з теми «Надорганізмові біологічні системи» |
|
№ уроку |
Дата |
Тема уроку |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Лабораторні та практичні роботи |
Домашнє завдання |
|
— про значення природних угрупованв для збереження рівноваги в біосфері |
|||||
|
Тема 9. Біологія як основа біотехнології та медицини (6 годин) |
|||||
|
62 |
Одомашнення рослин та тварин |
Учень/учениця: називає: — методи селекції; — завдання та основні напрямки сучасної біотехнології; — методи сучасної біотехнології; — можливості діагностики спадкових хво-роб людини; наводить приклади: — речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії; пояснює: — переваги та можливі ризики використання генетично модифікованих організмів; порівнює: — класичні методи селекції із сучасними біотехнологічними підходами; застосовує знання для оцінювання: — можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій; висловлює судження: — про можливості використання генетично модифікованих організмів; — про моральні й соціальні аспекти біологічних досліджень |
|||
|
63 |
Поняття про селекцію |
||||
|
64 |
Огляд традиційних біотехнологій |
||||
|
65 |
Основи генетичної та клітинної інженерії |
||||
|
66 |
Роль генетичної інженерії в сучасних біо-технологіях і медицині |
||||
|
67 |
Генетично модифіковані організми |
||||
|
68 |
Узагальнюючий урок з теми «Біологія як основа біотехнології та медицини» |
||||
|
№ уроку |
Дата |
Тема уроку |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Лабораторні та практичні роботи |
Домашнє завдання |
|
Узагальнення (1 година) |
|||||
|
69 |
Основні загальні властивості живих систем |
Учень/учениця: характеризує: — основні загальні властивості живих систем |
|||
|
Екскурсія (1 година резервна) |
|||||
|
70 |
Історія розвитку життя на Землі (до краєзнавчого музею) |
Учень/учениця: наводить приклади: — адаптації організмів до умов середовища; формулює визначення понять: — конвергенція, дивергенція, паралелізм; характеризує: — розвиток поглядів на походження різноманіття живих істот; — основні положення сучасної теорії еволюції; пояснює: — різноманітність організмів як результат еволюції |
|||
За навчальний рік:
2 контрольні роботи
3 лабораторні дослідження
1 лабораторна робота З практичні роботи
2 проекти
Це матеріал з міні-конспекта уроків до підручника Біологія 9 клас К. М. Задорожний