mozok.click

Сучасний англійський письменник-фантаст Ніл Ґеймен у статті «Чому наше майбутнє залежить від читання й уяви» розмірковує про роль читання художньої літератури для прогресу людства й наводить разючі факти.

Якщо поставити запитання, які люди розумніші — давні чи сучасні,— то відповідь буде, безперечно, на користь останніх. Але поміркуймо: базові винаходи, починаючи від колеса, паперу, письма, математичних формул та теорем, належать саме давнім людям. Серед них і художня література та поділ її на роди й жанри.

Із досить темного, сповненого суперечностей Середньовіччя ми прямуємо у своїй віртуальній подорожі до дивної епохи Просвітництва, ідеалом якої стали Розум та Щастя людини.

Життєвий і творчий шлях Джонатана Свіфта

Джонатан Свіфт народився в Дубліні, його рідні з діда-прадіда були англіканськими священослужителями. Батько обіймав посаду доглядача судових споруд, але помер зовсім молодим. У нього залишилася маленька донька та дружина Ебіґейл, яка саме чекала народження другої дитини. На честь батька хлопчика назвали Джонатаном.

Прочитайте висловлювання видатного німецького поета Генріха Гейне про Й. В. Ґете: «Його зовнішність була так само значущою, як слово в його творах, і постать була так само гармонійною, світлою, радісною, шляхетною, пропорційною, і за ним, як за античною статуєю, можна було вивчати грецьке мистецтво. Очі були спокійні, як погляд божества... Час укрив його голову снігом, але не зміг схилити її. 

Ріка часу несе нас дедалі швидше. Мистецтво, як відомо, надзвичайно багатогранне. Значна кількість жанрів і напрямів дозволяє кожному авторові якнайповніше реалізувати свій творчий потенціал, а читачеві дає змогу обрати саме той художній стиль, який йому до душі. Наступна наша зупинка — біля узбережжя дивовижної епохи — епохи романтизму, яка поширилася наприкінці XVIII століття в європейській культурі.

Минуло майже 220 років від дня народження Г. Гейне, одного з тих видатних поетів, які належать не тільки своїй батьківщині, а й усьому людству. його справедливо називають співцем кохання й природи. Він зворушливо оспівував те найкраще, що властиве людині: її здатність щиро кохати, любити землю та природу.

«Я проб’ю собі дорогу до Вершин Слави, але тільки не безчестям...» (Дж. Н. Ґ. Байрон). Як за цими словами можна визначити риси характеру людини? Які саме?

ХІХ ст.— одне з найзагадковіших в історії. Запрошуємо вас продовжити мандрівку літературними епохами та здійснити захопливий екскурс: відвідати великосвітський бал, перегорнути альбом панянки XIX ст., зазирнути до літературного салону, стати свідком дуелі...