mozok.click

Минуло майже 220 років від дня народження Г. Гейне, одного з тих видатних поетів, які належать не тільки своїй батьківщині, а й усьому людству. його справедливо називають співцем кохання й природи. Він зворушливо оспівував те найкраще, що властиве людині: її здатність щиро кохати, любити землю та природу.

«Я проб’ю собі дорогу до Вершин Слави, але тільки не безчестям...» (Дж. Н. Ґ. Байрон). Як за цими словами можна визначити риси характеру людини? Які саме?

ХІХ ст.— одне з найзагадковіших в історії. Запрошуємо вас продовжити мандрівку літературними епохами та здійснити захопливий екскурс: відвідати великосвітський бал, перегорнути альбом панянки XIX ст., зазирнути до літературного салону, стати свідком дуелі...

Пушкін свій не тільки для всіх народів, не тільки для різних творчих індивідуальностей, а й для всіх епох...

М. Рильський

Я не знаю мови кращої, ніж у Лєрмонтова. Я б так зробив: узяв його розповідь і розбирав би, як розбирають у школах,— за реченнями, частинами речення... Так би і вчився писати.

А. П. Чехов

Література ХІХ ст. була тісно пов’язана зі своєю добою. Відгуком на духовні потреби суспільства стало формування в середині й протягом третьої третини ХІХ ст. нового великого художнього літературного стилю, який дістав назву реалізм. Реалізм у літературі, якому поступився місцем романтизм, шукає істину й знаходить її, прагнучи перетворити дійсність.

Перед вами — портрет французького письменника О. де Бальзака. Ось як його описує французький поет Альфонс де Ламартін: «Чоловік міцної статури... жваве обличчя, від якого не можна відірвати очей, вас заворожувало й полонило. Волосся розсипалося над лобом крупними хвилястими пасмами, пронизливий погляд чорних очей пом’якшувався доброзичливістю;

Микола Гоголь прожив складне й водночас дивовижне життя. Майбутній письменник народився 1 квітня (20 березня за старим стилем) 1809 року в містечку Великі Сорочинці Полтавської губернії.

Порубіжжя ХІХ-ХХ ст. у європейському літературному процесі подарувало світові нове розуміння людини, митця та його особливого впливу на суспільство. Відкривши новий духовний простір, література сягнула далеко за межі традиційних тем й у глибини людської душі, не підвладні реалістичному дослідженню.

«Під шум великих міжнародних бур я зі свого боку воював із маленьким суспільством, до якого був прикутий волею обставин і життєвих умов»,— писав у своїх спогадах Генрік Ібсен, видатний норвезький драматург другої половини ХІХ ст., чиї п’єси ось уже понад 130 років не сходять зі сцен театрів у всьому світі. Головний мотив його творчості — заклик до людини реалізувати своє справжнє покликання, тільки не за рахунок чужого щастя чи самого життя.