mozok.click

1. Які форми влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, передбачені в Україні

Конвенцією про права дитини визначено, що дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в найвищих її інтересах не може бути залишена в такому оточенні, має право на особистий захист і допомогу з боку держави.

Саме через прийнятий на себе обов'язок із захисту трудових прав громадян (у тому числі і в умовах кризових явищ, які сьогодні спостерігаються в економіці держави) держава, здійснюючи відповідні функції через органи влади, має забезпечити належний контроль за дотриманням підприємствами законодавства про працю, забезпечити зайнятість населення, своєчасність виплати заробітної плати, охорону праці й здоров'я працюючого населення.

Питання, які стосуються робочого часу та часу відпочинку, досить чітко врегульовані чинним трудовим законодавством із метою реалізації та захисту прав працюючих.

Держава піклується про стан фізичного і психічного здоров’я дітей, ураховуючи, що робота задля отримання заробітку вимагає значних додаткових зусиль, а також те, що найважливішим для молодого покоління є навчання. Тому в статті 188 Кодексу законів про працю України було визначено загальну норму, згідно з якою прийом на роботу осіб віком до 16 років не допускається. 

Про те, що на одній із птахофабрик Харківської області використовується нелегальна дитяча праця, стало відомо після нещасного випадку. 16-річного Олега привезли до реанімації місцевої лікарні просто з роботи.

Підліток, у якого медики констатували набряк Квінке та анафілактичний шок, провів у комі три години.

РОЗДІЛ 7

ОСНОВИ АДМІНІСТРАТИВНОГО І КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Опанування матеріалу розділу дозволить:

• пояснювати та застосовувати поняття: публічне адміністрування, публічна служба, адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення, вина, злочин, покарання

• називати види адміністративних правопорушень, злочинів і кримінальних проступків, види адміністративних стягнень і кримінальних покарань

• описувати структуру Кримінального кодексу України та аналізувати окремі його статті

• характеризувати склад злочину, форми вини, стадії злочину, особливості адміністративної та кримінальної відповідальності неповнолітніх

• наводити приклади адміністративних правопорушень, злочинів і кримінальних проступків

• розв'язувати правові ситуації із застосуванням знань і положень адміністративного й кримінального законодавства України щодо неповнолітніх

• висловлювати судження щодо особливостей адміністративної та кримінальної відповідальності неповнолітніх осіб

Загальне поняття адміністративного правопорушення дає стаття 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління, за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність виступає одним із видів юридичної відповідальності.

Адміністративна відповідальність — це обов’язок особи, яка вчинила адміністративний проступок, нести відповідальність за свої протиправні дії в межах установленого законом стягнення.

1. Як держава враховує вік порушників, визначаючи міру адміністративної відповідальності неповнолітніх?

2. Які додаткові заходи впливу застосовуються до неповнолітніх, що вчинили адміністративне правопорушення?

Які види адміністративних правопорушень найчастіше вчиняють неповнолітні

Кримінальне право — це система правових норм, що визначають, які діяння є злочинами і які міри покарання належить застосовувати до осіб, що їх вчинили.

Злочин і покарання — ті суспільні явища, які визначаються нормами кримінального права.